Verš 1
То й благаю вас, браттє, щедротами Божими, представляйте тїла ваші (яко) жертву живу, сьвяту, угодну Богові; (се) розумне служеннє ваше.
1Pt 2:5 - і самі, яко живе камінне, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
Rim 6:13 - анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
Rim 6:16 - Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
Verš 2
І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.
1Jn 2:15 - Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;
Ef 5:17 - Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
1Sol 4:3 - Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,
Verš 3
Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.
Rim 1:5 - (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
Ef 4:7 - Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
1Kor 12:11 - Все ж се дїйствує один і той же Дух, уділяючи кожному, яко ж хоче.
Ef 4:7 - Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
Verš 4
Бо яко ж в одному тїлї маємо многі члени, усі ж члени мають не одно діло,
1Kor 12:27 - Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна).
Ef 1:23 - котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.
Ef 4:16 - котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуванне самого себе в любові.
Ef 5:23 - тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.
Kol 1:24 - Тепер радуюсь у страданнях моїх за вас, і доповняю недостаток горювання Христового у тїлї моїм (смертному) за тіло Його, котре єсть церква,
Verš 5
так многі ми - одно тіло в Христї, по одно му ж, один другому члени.
1Kor 12:4 - Між даруваннями в ріжниця, Дух же той самий.
2Kor 10:13 - Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог,
1Pt 4:10 - Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.
Verš 6
Маючи ж дарування по даній нам благодаті неоднакі: чи то пророцтво і (то й пророкуймо) по мірі віри;
1Kor 12:4 - Між даруваннями в ріжниця, Дух же той самий.
Verš 7
чи то служеннє (пильнуймо) в служенню; чи то навчає хто - в ученню;
1Kor 12:10 - иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаванне духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мів (язиків).
1Pt 4:10 - Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.
Verš 8
чи то напоминає хто - в напоминанню; хто дає, (давай) у простоті; хто старшинує, (старшинуй) з пильностю; хто милосердує, (милосердуй) з радістю.
Mt 6:1 - Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете ніякої нагороди від Отця вашого, що на небі.
Dt 15:7 -
2Kor 9:7 - Кожен (давай), яко ж постановляє в серці, не з жалю або з примусу; веселого бо дателя любить Бог.
Verš 9
Любов (нехай буде) нелицемірна. Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго.
Ž 97:10 -
Am 5:15 -
Verš 10
Братньою любовю (бувайте) один до одного ніжні; честю один одного більшим робіть;
Ef 4:2 - з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,
Heb 13:1 - Братня любов нехай пробував.
1Pt 1:22 - Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,
1Pt 2:17 - Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
Flp 2:3 - Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
1Pt 5:5 - Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."
Verš 12
в надії веселі; в горю терпіливі; в молитві непереставаючі,
Rim 15:13 - Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнвм, силою Духа сьвятого.
1Sol 5:16 - Всякого часу радуйтесь.
Heb 10:36 - Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
Heb 12:1 - Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,
Jak 5:7 - Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землі, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ ранній і пізнїй.
Lk 18:1 - Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
Ef 6:18 - Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,
Kol 4:2 - В молитві кріпіть ся, пильнуюча в ній з подякою,
1Sol 5:17 - Без перестану молїтесь.
Verš 13
у потребинах сьвятих - подїльчиві; до гостинності охочі.
1Kor 16:1 - Про милостиню ж для сьвятих, як я розпорядив у церквах Галатийських, так і ви робіть.
Heb 13:2 - Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.
1Pt 4:9 - Будьте гостинні один для одного без дорікання.
Verš 14
Благословляйте тих, хто гонить вас; благословляйте, а не кленїть.
Mt 5:44 - Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
1Kor 4:12 - і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
Verš 16
Однаково один з одним думайте. Високо про себе не думайте, а до смиренних нахиляйтесь. Не бувайте мудрі самі в себе.
Rim 15:5 - Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
1Kor 1:10 - Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всі, і щоб не було між вами розділення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислі.
Flp 2:2 - то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
Flp 3:16 - Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.
1Pt 3:8 - Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;
Prís 3:7 -
Iz 5:21 -
Verš 17
Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
Prís 20:22 -
Mt 5:39 - Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
1Kor 6:7 - І се вже зовсім сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїш кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
1Sol 5:15 - Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.
2Kor 8:21 - промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
1Pt 2:12 - і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
Verš 18
Коли можна, скільки (се) од вас, з усїма людьми майте мир.
Mk 9:50 - Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Heb 12:14 - Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
Verš 19
Не відомщайте за себе, любі, а давайте місце гнїву (Божому), писано бо: Менї відомщенне, я віддам, глаголе Господь.
Mt 5:39 - Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
Lk 6:29 - Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
Dt 32:35 -
Heb 10:30 - Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."
Verš 20
Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
Prís 25:21 -
Mt 5:44 - Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
Rim 12,1 - Pavol tu podáva morálne dôsledky z náuky vyloženej v dogmatickej časti tohto listu. "Telo" znamená celú ľudskú osobu. Kresťan celým svojím životom prináša Bohu obetu, ktorá je pravou "duchovnou bohoslužbou".
Rim 12,1-7 - Pavol tu vysvetľuje vzťah k svetskej moci. Tá je na to, aby slúžila spoločnému dobru, a teda aj jednotlivcom. Pavol tu zdôrazňuje zásadu, že moc má základ v Bohu. Takto kresťanské náboženstvo preniká mravný život jednotlivca (12, 1), ale aj celej spoločnosti.
Rim 12,3-8 - Údy Cirkvi tvoria spoločenstvo ako tajomné Kristovo telo. Toto spojenie určuje ich vzájomné povinnosti. Dary milosti môžu byť rozličné, ale vždy ich treba používať tak, aby slúžili dobru celého spoločenstva.
Rim 12,7 - Porov. Mt 22, 21; 1 Pt 2, 13.
Rim 12,8 - Porov. 8, 4; 1 Kor 13, 1; Gal 5, 14; Kol 3, 14; Jn 13, 34.
Rim 12,9 - Pozri Ex 20, 13–17; Dt 5, 17–21; Lv 19, 18. Blížny sa tu berie nielen ako člen toho istého národa, ako v Lv, ale ako člen ľudskej rodiny zjednotenej v Kristovi (Gal 3, 28; Mt 25, 40).
Rim 12,11 - "Čas" v pavlovskom chápaní je čas eschatologický, ten, o ktorom hovorí Písmo ako "o posledných dňoch", začatých smrťou a zmŕtvychvstaním Ježiša Krista a rozprestierajúcich sa na čas putujúcej Cirkvi, ktorá kráča v ústrety druhému Pánovmu príchodu.
Rim 12,12 - Porov. 1 Sol 5, 4 n.
Rim 12,13 - "Svätých", čiže kresťanov.
Rim 12,16 - Porov. Prís 3, 4.
Rim 12,19 - Dt 32, 35.
Rim 12,20 - Prís 25, 21; porov. Mt 5, 39.
