Evanjelium podľa Lukáša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Lk 2, 1-52

1 Стало ся ж тими днями, вийшло повелїнне від кесаря Августа переписати всю вселенну. 2 Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї. 3 Ійшли всі записуватись, кожен у свій город. 4 Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового) 5 вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка. 6 Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй. 7 І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї. 8 І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї. 9 І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим. 10 І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям. 11 Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому. 12 І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах. 13 І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи: 14 Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє. 15 І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам. 16 І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах. 17 І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се. 18 І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними. 19 Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм. 20 І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них. 21 І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі. 22 І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом, 23 як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся; 24 і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят. 25 І ось був чоловік у Єрусалимі ва ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому. 26 І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього. 27 І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него, 28 узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав: 29 Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм: 30 бо виділи очі мої спасенне твоє 31 що приготовив єси перед лицем усіх людей, 32 сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля. 33 І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него. 34 І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть, 35 (і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки. 36 І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого; 37 і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день. 38 І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі. 39 І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет. 40 Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому;, 41 І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи. 42 І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм, 43 і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його, 44 а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими. 45 І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його. 46 І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого. 47 Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його. 48 І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе. 49 І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути мені? 50 Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм, 51 І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм. 52 І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.

Verš 32

сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.

Iz 42:6 -

Iz 49:6 -

Sk 13:47 - Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасенне до краю землї.

Verš 34

І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,

Iz 8:14 -

Rim 9:32 - Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.

1Pt 2:9 - Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

Sk 28:22 - Та бажаємо від тебе чути, що ти думаєш; бо про сю єресь відоме нам, що всюди противлять ся їй.

Verš 4

Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)

Mi 5:2 -

Jn 7:42 - Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?

1Sam 16:4 -

Mt 1:1 - Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.

Verš 37

і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.

1Sam 1:22 -

Verš 7

І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.

Mt 1:25 - і не знав її, аж поки вона вродила сина свого перворідня, і дав йому імя Ісус.

Verš 40

Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому;,

Lk 1:80 - Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.

Verš 41

І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.

Ex 23:15 -

Ex 23:17 -

Lv 23:5 -

Dt 16:1 -

Verš 13

І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:

Dan 7:10 -

Zjv 5:11 - І я бачив і чув голос ангелів многих кругом престола і животних, і старців; і було число їх тьма тьмами і тисячі тисячами,

Verš 14

Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.

Iz 57:19 -

Ef 2:17 - і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,

Verš 47

Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його.

Mt 7:28 - І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:

Mk 1:22 - І дивувались наукою Його, навчав бо їх яко маючий власть, а не як письменники.

Lk 4:22 - І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

Lk 4:32 - І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.

Jn 7:15 - І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?

Verš 50

Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,

Lk 9:45 - Вони ж не зрозуміли слова сього, й було воно закрите від них, щоб не постерегли його; а бояли ся питати Його про слово се.

Lk 18:34 - А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.

Verš 52

І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.

1Sam 2:26 -

Lk 1:80 - Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.

Verš 21

І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.

Gn 17:12 -

Lv 12:3 -

Jn 7:22 - Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.

Mt 1:21 - І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

Lk 1:31 - І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.

Verš 22

І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,

Lv 12:6 -

Verš 23

як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;

Ex 13:2 -

Nm 3:13 -

Nm 8:16 -

Verš 24

і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.

Lv 12:8 -

Verš 29

Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:

Gn 46:30 -

Verš 30

бо виділи очі мої спасенне твоє

Ž 98:2 -

Iz 52:10 -

Verš 31

що приготовив єси перед лицем усіх людей,

Sk 28:28 - Відоме ж нехай вам буде, що послане поганам спасенне Боже вони чути муть.

Lk 2,1 - Augustus bol cisárom Rímskej ríše od roku 30 pred Kr. do roku 14 po Kr. "Celý svet" znamená vtedy známy svet, čiže Rímsku ríšu.

Lk 2,2 - Quirinius (Publius Suplicius) stál dvakrát na čele Sýrie. V oboch prípadoch sa konalo sčítanie ľudu, prvýkrát v rokoch 8-4 pred Kr. a druhýkrát okolo roku 6 po Kr. Lukáš hovorí o prvom sčítaní ľudu. Podľa toho treba upraviť aj rok narodenia Krista. Pôvodca nášho letopočtu Dionýz Exiguus (zomrel roku 544) určil rok narodenia omylom o 5 až 8 rokov neskôr. Kristus sa narodil asi o 7 rokov skôr, čo zodpovedá roku 747 od založenia Ríma, a nie 754, ako to mylne vypočítal Dionýzius.

Lk 2,3 - "Do svojho mesta" - čiže do mesta, z ktorého pochádzal ich rod.

Lk 2,7 - "Prvorodený" znamená prvého narodeného syna, ktorý mal právo na dedičstvo (porov. 1, 32 a n.). Je to právny výraz a používa sa bez ohľadu na to, či nasleduje ďalší potomok, alebo nie.

Lk 2,14 - "Dobrej vôle" v gr. "v ktorých má zaľúbenie".

Lk 2,22 - "Dni očisťovania" určoval Mojžišov zákon (Lv 12, 1-4). Po narodení chlapca matka bola leviticky nečistá do 40 dní. Prinesením obety sa stávala čistou. Zároveň podľa zákona obetovala svojho prvorodeného Bohu. Bolo ho treba vykúpiť z kňazskej služby, pretože túto službu konal Léviho kmeň, a nie prvorodený ako kedysi.

Lk 2,23 - Ex 13, 2. 12.

Lk 2,24 - Lv 5, 7; 12, 8.Chudoba Svätej rodiny sa prejavuje aj pri obete očisťovania. Bohatší mali obetovať baránka a holuba. Chudobnejším rodinám bola povolená úľava a ako obetu mali dať pár hrdličiek alebo dva holúbky.

Lk 2,26 - Mesiáša, ktorého Pán posiela.

Lk 2,33 - Svätý Jozef je označený menom "jeho otec" (porov. aj 2 ,48), lebo bol mu pred zákonom "otcom" ako zákonitý manžel Panny Márie.

Lk 2,35 - Keď budú prenasledovať Syna, bude trpieť aj matka. Nastane triedenie duchov v Izraeli a v celom ľudstve. Ľudia sa rozdelia: jedni pôjdu za Ježišom, iní zasa sa budú stavať proti nemu, pravda, na svoju škodu a záhubu.

Lk 2,39 - Do Nazareta sa nevrátili hneď po obetovaní v chráme, ale až po návrate z Egypta. Lukáš sa o udalostiach, ktoré sa medzitým stali, nezmieňuje. Hovorí o nich Matúš.

Lk 2,41 - Každý Žid od 12. roku bol povinný na Veľkú noc, Turíce a sviatok Stánkov putovať do jeruzalemského chrámu.

Lk 2,48 - Panna Mária podľa zákona mohla nazvať svojho manžela Ježišovým otcom, aj keď mu bol v skutočnosti iba pestúnom.

Lk 2,49 - Ježiš v odpovedi zdôrazňuje svoj božský pôvod aj to, že vôľa jeho nebeského Otca má prednosť pred vôľou jeho rodičov.

Lk 2,52 - Ježiš nerástol podľa svojej božskej prirodzenosti, ale vzmáhal sa podľa tela a ľudskej prirodzenosti.