| Skutky apoštolovBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Sk 4, 1-37 |
1 Sk 4, 1 Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї, 2 Sk 4, 2 сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих. 3 Sk 4, 3 І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір. 4 Sk 4, 4 Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять. 5 Sk 4, 5 І сталось, зібрались у ранцї князі їх та старші, та письменники в Єрусалимі, 6 Sk 4, 6 та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської, 7 Sk 4, 7 і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се? 8 Sk 4, 8 Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві! 9 Sk 4, 9 коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся, 10 Sk 4, 10 то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий. 11 Sk 4, 11 Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла; 12 Sk 4, 12 і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам. 13 Sk 4, 13 Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом, 14 Sk 4, 14 і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти. 15 Sk 4, 15 Звелівши ж їм вийти з ради, радились між собою, 16 Sk 4, 16 говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи. 17 Sk 4, 17 Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей. 18 Sk 4, 18 І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове. 19 Sk 4, 19 Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть. 20 Sk 4, 20 Не можна бо нам того, що видїли й що чуди, не говорити. 21 Sk 4, 21 Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся. 22 Sk 4, 22 Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення. 23 Sk 4, 23 Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші. 24 Sk 4, 24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них; 25 Sk 4, 25 котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі? 26 Sk 4, 26 Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його. 27 Sk 4, 27 Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими, 28 Sk 4, 28 зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись. 29 Sk 4, 29 І нинї. Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє, 30 Sk 4, 30 і простягай руку Твою на спїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса. 31 Sk 4, 31 А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою. 32 Sk 4, 32 Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне. 33 Sk 4, 33 І 8 великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх. 34 Sk 4, 34 Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане, 35 Sk 4, 35 та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було. 36 Sk 4, 36 Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин, 37 Sk 4, 37 мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
| | Sk 4, 1-37 |
Verš 32
Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне.
Sk 2:44 - І всі віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
1Pt 3:8 - Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;
Verš 35
та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
Iz 58:7 -
Verš 7
і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
Ex 2:14 -
Mt 21:23 - А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?
Sk 7:27 - Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
Verš 11
Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
Ž 118:22 -
Iz 28:16 -
Mt 21:42 - Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?
Mk 12:10 - Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
Lk 20:17 - Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
Rim 9:33 - Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.
1Pt 2:7 - Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";
Verš 12
і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
Mt 1:21 - І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.
Sk 10:43 - Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
1Tim 2:5 - Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,
Verš 16
говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
Jn 11:47 - Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Verš 19
Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.
Sk 5:29 - Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.
Verš 21
Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.
Sk 5:26 - Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.
Sk 3:7 - І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
Verš 23
Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
Sk 12:12 - І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.
Verš 25
котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
Ž 2:1 -
Verš 27
Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
Mt 26:3 - Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
Mk 14:1 - Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Lk 22:2 - І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
Jn 11:47 - Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Verš 30
і простягай руку Твою на спїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
Mk 16:17 - Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганятимуть; мовами заговорять новими;
Verš 31
А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
Sk 16:26 - Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
Sk 4,1-2 - Veliteľom chrámovej stráže bol kňaz. O poriadok v chráme a na jeho okolí sa starala stráž zložená hlavne z levitov.
Sk 4,11 - Ž 118, 22.
Sk 4,25-26 - Ž 2, 1–2.
Sk 4,32-35 - Prvých kresťanov charakterizovalo spoločenstvo majetku. Slobodne a dobrovoľne dávali svoj majetok v prospech biednych.