Verš 1
Були ж у церкві, що була в Антиохиї, деякі пророки та вчителі: Варнава та Симеон, званий Нигером, та Лукий Киринейський, та Манаіл, зрощений з Іродом четверовластником, та Савло.
Sk 14:26 - а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодаті Божій на дїло, котре сповнили.
Verš 2
Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть мені Варнаву та Савла на діло, до котрого покликав я їх.
Sk 9:15 - Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
Sk 22:21 - І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.
Rim 1:1 - Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
Gal 1:15 - Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
Gal 2:8 - (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
Ef 3:8 - Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,
1Tim 2:7 - На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.
2Tim 1:11 - для котрого поставлений я проповідником і апостолом і учителем поган.
Mt 9:38 - Просіть Господа жнива, щоб вислав женців на жниво своє.
Rim 10:15 - А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
Heb 5:4 - І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.
Verš 3
Тоді вони, попостивши та помолившись і положивши руки на них, відпустили їх.
Sk 6:6 - котрих поставили перед апостолами, і помолившись положили вони руки на них.
Sk 8:15 - котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
Sk 19:6 - І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.
Sk 14:26 - а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодаті Божій на дїло, котре сповнили.
Verš 5
І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже по школах Жидівських , мали ж і Йоана за слугу.
Sk 12:25 - Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.
Verš 6
Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса,
Sk 8:9 - Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
Sk 19:13 - Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателів іменувати над маючими духів лукавих імя Господа і Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.
Verš 8
Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри.
Ex 7:11 -
2Tim 3:8 - Як Яннїй та Ямврій противились Мойсейові, так само й сї противлять ся правдї, люде попсованого розуму, нетямущі в вірі.
Verš 13
Пустивши ся ж із Пафи ті, що круг Павла, прийшли в Пергию Панфилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим.
Sk 15:38 - Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на діло.
Verš 16
Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:
Sk 12:17 - Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темниці. Рече ж: Сповістіть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
Sk 19:33 - З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотів був оправдуватись перед народом.
Sk 21:40 - Як же дозволив, тоді Павел, ставши на сходах, махнув рукою до народу, й як настало велике мовчаннє, промовив Жидівською мовою, говорячи:
Verš 17
Бог народу Ізраїлського вибрав отців наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.
Ex 1:1 -
Verš 18
І до сорока літ годував їх у пустині.
Ex 16:35 -
Nm 14:34 -
Ž 95:10 -
Verš 19
А зруйнувавши, сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.
Joz 14:2 -
Verš 20
А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддів до Самуїла пророка.
Sdc 2:16 -
Sdc 3:9 -
Verš 21
А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Веняминового, на сорок лїт.
1Sam 8:5 -
Oz 13:11 -
1Sam 9:15 -
1Sam 10:1 -
Verš 22
А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.
1Sam 16:12 -
1Sam 13:14 -
Ž 89:20 -
Sk 7:45 - Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днів Давидових.
Verš 24
перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.
Mt 3:1 - Того часу прийшов Йоан Хреститель, проповідуючи в пустинї Юдейській,
Mk 1:2 - як написано в пророків: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
Lk 3:2 - за архиєреїв Анни та Каяфи, стало ся слово Боже до Йоана, Захаріїного сина, у пустинї.
Jn 3:23 - Хрестив же й Йоан у Єноні поблизу Салима, бо води було там багато; й приходили, й хрестились.
Verš 25
Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
Jn 1:20 - І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
Mt 3:11 - Я оце хрещу вас водою на покаянне; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.
Verš 26
Мужі брати, синове роду Авраамового, і всі богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
Sk 13:46 - Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.
Mt 10:6 - а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,
Sk 3:26 - Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
Verš 27
Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що - суботи, сповнили їх, осудивши Його,
Jn 16:3 - І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
Sk 3:17 - І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
1Kor 2:8 - котрої ніхто з князів віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.
1Tim 1:13 - мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
Verš 28
і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.
Mt 27:20 - Архиереї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
Mk 15:11 - Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
Lk 23:18 - Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
Jn 19:6 - Як же побачили Його архивреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
Verš 30
Бог же воскресив Його з мертвих,
Mt 28:6 - Нема Його тут; устав бо, як казав: Ідїть подивить ся на місце, де лежав Господь.
Mk 16:6 - Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.
Lk 24:6 - Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Verš 31
Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми.
Mk 16:14 - Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстркостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
Jn 20:19 - Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
Jn 21:1 - Після сього явив ся знов Ісус ученикам на морі Тивериядському; явив ся ж так.
Sk 1:3 - перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
1Kor 15:5 - і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
Verš 32
А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,
Gn 3:15 -
Gn 22:18 -
Gn 26:4 -
Gn 49:10 -
Dt 18:15 -
2Sam 7:12 -
Ž 132:11 -
Iz 4:2 -
Iz 7:14 -
Iz 9:6 -
Iz 40:10 -
Jer 23:5 -
Jer 33:14 -
Ez 34:23 -
Ez 37:24 -
Dan 9:24 -
Verš 34
А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.
Iz 55:3 -
Verš 35
Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.
Ž 16:10 -
Sk 2:27 - Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння,
Verš 36
Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїнне;
1Kr 2:10 -
Sk 2:29 - Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
Verš 38
Відоме ж нехай буде вам, мужі к брати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;
Lk 24:47 - і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
1Jn 2:12 - Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.
Verš 39
і від чого не могли ви у законі :, Мойсейовім справдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.
Rim 3:28 - Думаємо оце, що чоловік оправ дуєть ся вірою, без учинків по закону.
Rim 8:3 - Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
Gal 2:16 - та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб справдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не справдить ся дїлами закову нїяке тїло.
Heb 7:19 - Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.
Rim 10:4 - Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.
Verš 41
Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощезайте, бо дїло роблю я в днї ваші, діло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.
Iz 28:14 -
Hab 1:5 -
Verš 43
Як же розійшлась школа, тоді многі з Жидів і побожних нововірцїв ішли слїдом за Павлом та Варнавою, котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодатї Божій.
Sk 11:23 - котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
Sk 14:22 - укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
Verš 46
Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.
Sk 13:26 - Мужі брати, синове роду Авраамового, і всі богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
Mt 10:6 - а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,
Sk 3:26 - Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
Ex 32:10 -
Iz 55:5 -
Mt 8:12 - а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
Mt 21:43 - Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
Rim 10:19 - І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам$$
Verš 47
Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасенне до краю землї.
Iz 42:6 -
Iz 49:6 -
Lk 2:32 - сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
Verš 50
Жиди ж наустили побожних та І поважних жінок і перших у городі, і підняли гоненне на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із гряниць своїх.
2Tim 3:11 - гонеиню, стражданням, які лучились менї в Антиохиї, в Ікониї, в Листрі; котрі гонення я перенїс, і від усїх ізбавив мене Господь.
Sk 13,1 - O prorokoch porov. 11, 27. Učitelia vysvetľovali učenie Cirkvi.
Sk 13,2 - Doslovné "oddeľte mi" niektorí prekladajú "posväťte mi", lebo biblický pojem "svätosti" znamená práve "oddelenie" od všetkého všedného a "pridelenie" k Bohu. Podľa niektorých tu ide o biskupskú vysviacku, podľa iných o požehnanie.
Sk 13,4 - Tu sa začína prvá Pavlova misijná cesta (roky 47–49). Seleucia bol prístav Antiochie, vzdialený od mesta 25 km. Cyprus, Barnabášova vlasť (4, 36).
Sk 13,5 - Salamina bol hlavný prístav na Cypre. Ján je Marek (12, 25). Evanjelizáciu začínajú od Hebrejov, ktorým ako prvým sa má hlásať blahozvesť spásy (v. 46; Mt 10, 6; Rim 1, 16).
Sk 13,8 - Čarodejník na ostrove sa volal židovským menom Barjezu (syn Jozuov – 13, 6). Elymas je pravdepodobne aramejské prímenie a znamená mudrc, učenec. Tu asi toľko ako zasvätený do tajomných vecí.
Sk 13,9 - Od tohto miesta Lukáš už jednoznačne nahrádza Šavlovo meno Pavol. Apoštol mal dve mená pravdepodobne od narodenia, Pavol je meno rímske, Šavol hebrejské.
Sk 13,12 - Je to prvé obrátenie rímskej osobnosti.
Sk 13,13 - Perge bolo hlavné mesto Pamfýlie, asi 13 km od ústia rieky Kestru do mora, v Malej Ázii.
Sk 13,14 - Antiochia Pizídska (na rozdiel od Antiochie v Sýrii), mesto v maloázijskej krajine Pizídii, ležiace vo výške 1 110 m nad morom, bolo vzdialené od Perge vzdušnou čiarou asi 100 km.
Sk 13,16 - Dve kategórie poslucháčov: Židia od narodenia a tí, "čo sa boja Boha"; pozri poznámku k 2, 9–11.
Sk 13,17 - Porov. Ex 6, 1.6; 12, 51.
Sk 13,18 - Iný text hovorí: "A asi štyridsať rokov ich živil na púšti" (porov. Ex 16, 35).
Sk 13,22 - Porov. Ž 89, 21; 1 Sam 13, 14.
Sk 13,25 - Porov. Mk 1, 17; Lk 3, 16; Jn 1, 20.27.
Sk 13,33 - Ž 2, 7.
Sk 13,34 - Iz 55, 3.
Sk 13,35 - Ž 16, 10.
Sk 13,36-37 - Pavol týmto miestom Písma dokazuje Kristovo zmŕtvychvstanie, podobne ako to urobil svätý Peter (2, 29). Na Dávida sa totiž nemohlo vzťahovať proroctvo žalmov o telesnej neporušenosti, keďže Dávid zomrel a podľahol aj porušeniu. Preto sa predchádzajúce slová Písma môžu vzťahovať len na Dávidovho potomka, Krista.
Sk 13,41 - Porov. Hab 1, 5.
Sk 13,47 - Porov. Iz 49, 6. Pavol tu vzťahuje na apoštolov to, čo Boh povedal o Mesiášovi.
Sk 13,48 - "Vopred určení pre večný život", t. j. pre život budúceho veku; tam prídu tí, ktorých mená sú zapísané v nebi (Lk 10, 20), v knihe života (Flp 4, 3; Zjv 20, 12). Výraz "určení pre budúci život" bol bežný v rabínskej terminológii. V kresťanskej náuke toto "určenie" zahŕňa v sebe vieru v Krista (Jn 10, 26; Rim 8, 28–30). Teda výraz sa nemá chápať v zmysle fatalistického predurčenia. Lukáš ním chce zdôrazniť, že prijatie viery pohanmi zodpovedá Božiemu plánu spásy.
Sk 13,51 - Porov. Mt 10, 14. Toto gesto znamená odmietnutie každého vzťahu. Ikónium bolo v dobe Rímskej ríše hlavným mestom rímskej provincie Lykaónie, krajiny v Malej Ázii, asi 140 km od Antiochie.
