Verš 1
Того ж часу йшов Ісус у суботу засївами, ученики ж Його зголоднїли, й почали рвати колоссє та їсти.
Dt 23:25 -
Mk 2:23 - І довелось переходити Йому в суботу через засіви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.
Lk 6:1 - І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
Verš 2
Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.
Ex 20:10 -
Verš 4
як він увійшов до Божого дому, та поїв хлїби показнї, що не годилось йому їсти, нї тим, що були з ним, а тільки одним священикам?
1Sam 21:6 -
Ex 29:33 -
Lv 24:9 -
Verš 5
Або, хиба ви не читали в законї, як у суботу священики в церкві лам-лють суботу, та й не винуваті ?
Nm 28:9 -
Verš 6
Я ж вам глаголю: Що тут єсть більший од церкви.
2Krn 6:18 -
Verš 7
А коли б ви знали, що воно є: Милости хочу, а не жертви, то не осуджували б невинуватих.
Oz 6:6 -
Mi 6:8 -
Mt 9:13 - От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.
Mt 23:23 - Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
Verš 8
Бо Син чоловічий - Він Господь і суботи.
Mk 2:28 - Тим Син чоловічий - Господь і суботи.
Lk 6:5 - І рече їм: Син чоловічий - Вів Господь і суботи.
Verš 9
І, пі йшовши звідтіля, увійшов у школу їх.
Mk 3:1 - І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
Lk 6:6 - І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
Verš 10
І ось був там чоловік із сухою рукою. І питали Його, кажучи: Чи годить ся в суботу сцїляти? щоб обвинувати його.
Lk 14:3 - І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
Verš 11
Він же рече до них: Де між вами чоловік, що має одну вівцю, і коли впаде вона субітнього дня в яму, він не візьме, та й не витягне її?
Ex 23:4 -
Dt 22:4 -
Verš 12
Як же більше луччий чоловік од вівцї? Тим годить ся чинити добро і в суботу.
Gn 1:27 -
Verš 14
Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.
Mk 3:6 - І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
Jn 5:18 - За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Jn 10:39 - Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
Jn 11:53 - 3 того ж дня нарадились, щоб убити Його.
Verš 15
Та довідавшись про се Ісус, вийшов ізвідтіля; і пійшло слїдом за Ним багато народу, і сцїлив він усїх,
Mt 10:23 - Коли ж вас гонити муть у тому городї, втікайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.
Verš 16
та й наказав їм, щоб не виявляли Його:
Mt 9:30 - І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.
Lk 5:14 - І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
Verš 18
Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
Iz 42:1 -
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,
Kol 1:13 - котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,
2Pt 1:17 - Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
Verš 22
Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
Mt 9:32 - Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.
Lk 11:14 - І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
Verš 23
І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
Jn 4:29 - Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
Verš 24
Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяв сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
Mt 9:34 - Фарисеї ж казали: Виганяв Він біси князем бісовським.
Mk 3:22 - А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
Lk 11:15 - Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
Verš 31
Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
Mk 3:28 - Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
Lk 12:10 - І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
1Jn 5:16 - Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.
Verš 32
І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.
1Sam 2:25 -
Nm 15:30 -
1Jn 5:16 - Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.
Verš 33
Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.
Mt 7:18 - Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
Verš 34
Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.
Mt 3:7 - Та, бачивши він, що багато Фарисеїв і Садукеїв приходило до хрещення його, сказав до них: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утікали від настигаючого гнїва?
Ž 40:10 -
Lk 6:45 - Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
Verš 36
Я ж вам глаголю: Що за всяке дусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт еуднього дня.
Ef 5:4 - нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.
Kaz 12:14 -
Verš 37
Бо по словам твоїм справдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.
2Sam 1:16 -
Lk 19:22 - Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
Verš 38
Озвались тодї проти сього деякі а письменників та Фарисеїв, кажучи: учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
Mt 16:1 - Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба.
Mk 8:11 - І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
Lk 11:29 - Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
1Kor 1:22 - Коли і Жиди ознак доповняють ся, і Греки премудростї шукають,
Verš 40
Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
Jon 1:17 -
Jon 2:10 -
Verš 41
Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповіді Йониній; а ось тут більший од Йони.
Lk 11:32 - Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
Jon 3:5 -
Verš 42
Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землі слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
1Kr 10:1 -
2Krn 9:1 -
Lk 11:31 - Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
Verš 43
Як же нечистий дух вийде в чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
Lk 11:24 - Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
Verš 45
Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
Heb 6:4 - Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,
Heb 10:26 - Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
2Pt 2:20 - Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.
Verš 46
Ще ж промовляв Він до людей, ааг ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
Mk 3:31 - Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
Lk 8:20 - І сповістили Його, кажучи: Мати Твоя та брати Твої стоять надворі: хочуть Тебе бачити.
Verš 50
Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.
2Kor 5:16 - Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.
Gal 5:6 - Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізанне, а віра, любовю сильна.
Gal 6:15 - У Христї бо Ісусї нї обрізанне нічого не важе, нї необрізаннє, а нове створіннє.
Kol 3:11 - де нема Грека, нї Жидовина, обрізання і необрізання, чужоземця і Скита, невільника й вільного, а все й у всьому Христос.
Mt 12,1-8 - Mk 2, 23–28; Lk 6, 1–5.
Mt 12,2 - Farizeji nezazlievali, že apoštoli trhali klasy na cudzom poli, keďže to zákon chudobným dovoľoval (Dt 23, 25). No pohoršujú sa nad tým, že Ježišovi učeníci porušujú sobotný odpočinok.
Mt 12,4 - 1 Sam 21, 2–7.
Mt 12,5 - Nm 28, 9.
Mt 12,7 - Oz 6, 6.
Mt 12,9-14 - Mk 3, 1–6; Lk 6, 6–11.
Mt 12,18 - Iz 42, 1–4.
Mt 12,22-30 - Mk 3, 22–27; Lk 11, 14–15. 17–23.
Mt 12,23 - Podľa proroctiev Mesiáš mal pochádzať z Dávidovho rodu (porov. 1, 1).
Mt 12,31-32 - Mk 3, 28–29; Lk 12, 10.
Mt 12,32 - Kto tvrdošijne odporuje Božej pravde, nakoniec Boha úplne znenávidí. Na odpustenie hriechov sa vyžaduje kajúce zmýšľanie; no zatvrdlivý človek práve to odopiera Bohu, a preto mu Boh nemôže odpustiť ani na tomto svete, ani v budúcom živote. Keďže toto miesto hovorí o odpúšťaní hriechov na druhom svete, nepriamo potvrdzuje učenie Cirkvi o očistci.
Mt 12,33-37 - Mt 7, 17; Lk 6, 43–45.
Mt 12,38-42 - Mk 8, 11–12; Lk 11, 16. 29–32.
Mt 12,40 - Pri slovách "tri dni a tri noci" netreba myslieť na úplné dni, lebo Židia každý začatý alebo nedokončený deň počítali za úplný deň. Tak je to aj s počítaním rokov.
Mt 12,43-45 - Lk 11, 24–26.
Mt 12,46-50 - Mk 3, 31–35; Lk 8, 19–21.
Mt 12,46 - "Ježišovi bratia" neboli jeho vlastní bratia, ale blízki príbuzní (bratanci a sesternice). V hebrejčine a aramejčine slovo "brat" znamená aj brata, aj bratanca. Tak napr. dvaja z týchto bratov majú za matku Máriu Kleopasovu (Mt 27, 56), a nie Pannu Máriu (porov. 13, 55). V Starom zákone je mnoho podobných miest (napr. Abrahám a jeho synovec Lot sa volajú bratmi – Gn 13, 8; 14, 12. 14. 16).
Mt 12,50 - Ježiš dáva prednosť duchovnému pokrvenstvu pred telesným (porov. Lk 11, 28). Aj v tomto duchovnom pokrvenstve zaujíma Mária, Ježišova matka, prvé miesto, lebo vo všetkom plnila Božiu vôľu.
