výhody registrácie

Evanjelium podľa Matúša

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mt 5, 1-48

1 Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його; 2 і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи: 3 Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне. 4 Блаженні сумні, бо такі втїшять ся. 5 Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю. 6 Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся. 7 Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. 8 Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога. 9 Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся. 10 Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне. 11 Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене. 12 Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас. 13 Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде. 14 Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі; 15 і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї. 16 так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі. 17 Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити. 18 Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся. 19 Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному. 20 Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне. 21 Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд. 22 Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний. 23 Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе; 24 зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій. 25 Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю. 26 Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга. 27 Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу. 28 Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм. 29 Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло. 30 І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло. 31 Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист. 32 Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб. 33 Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої. 34 Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий; 35 нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя; 36 нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним. 37 Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого. 38 Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб. 39 Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою. 40 І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок. 41 І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві. 42 Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него. 43 Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого. 44 Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас; 45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних. 46 Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять? 47 І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять? 48 Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.

Mt 5, 1-48





Verš 3
Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
Lk 6:20 - І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

Verš 4
Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
Lk 6:21 - Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

Verš 5
Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
Ž 37:11 -

Verš 6
Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
Iz 55:1 -

Verš 8
Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
Ž 15:2 -
Ž 24:4 -
Heb 12:14 - Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

Verš 10
Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
2Kor 4:10 - всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,
2Tim 2:12 - Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.
1Pt 3:14 - Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;

Verš 11
Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
1Pt 4:14 - Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.

Verš 12
Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
Lk 6:23 - Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

Verš 13
Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
Mk 9:50 - Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Lk 14:34 - Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?

Verš 15
і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.
Mk 4:21 - І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?
Lk 8:16 - Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.
Lk 11:33 - Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.

Verš 16
так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
1Pt 2:12 - і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

Verš 18
Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
Lk 16:17 - Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.

Verš 19
Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
Jak 2:10 - Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.

Verš 21
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
Ex 20:13 -
Dt 5:17 -

Verš 25
Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
Lk 12:58 - Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
Ef 4:26 - Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.

Verš 27
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
Ex 20:14 -
Dt 5:18 -

Verš 28
Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.
Jób 31:1 -
Ž 119:37 -

Verš 29
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло.
Mt 18:8 - Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний.
Mk 9:43 - І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,

Verš 31
Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
Dt 24:1 -

Verš 32
Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
Mt 19:7 - Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?
Mk 10:4 - Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
Mk 10:11 - І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
Lk 16:18 - Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
1Kor 7:10 - Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.

Verš 33
Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.
Ex 20:7 -
Lv 19:12 -
Dt 5:11 -

Verš 34
Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;
Jak 5:12 - Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас "так, так, нї, нї", щоб не впали ви в осуд.

Verš 35
нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
Iz 66:1 -
Ž 48:2 -

Verš 38
Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
Ex 21:24 -
Lv 24:20 -
Dt 19:21 -

Verš 39
Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
Prís 24:29 -
Lk 6:29 - Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
Rim 12:17 - Нікому злом за зло не оддавайте. Дбайте про добре перед усїма людьми.
1Kor 6:7 - І се вже зовсім сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїш кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
1Sol 5:15 - Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.
1Pt 3:9 - не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.

Verš 42
Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
Dt 15:8 -
Lk 6:35 - Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

Verš 43
Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
Lv 19:18 -

Verš 44
Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
Lk 6:27 - Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
Rim 12:20 - Оце ж, коли голодує ворог твій, нагодуй його; коли жаждує, напій його; се бо роблячи, уголлє огняне згребеш на голову його.
Lk 23:34 - Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Sk 7:60 - Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
1Kor 4:13 - нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.
1Pt 2:23 - котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;

Verš 46
Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
Lk 6:32 - І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.

Mt 5,1 - Jeden z vrchov pri Kafarnaume.

Mt 5,2 - Reč na vrchu obsahuje podstatné učenie o kresťanskej dokonalosti.

Mt 5,3-12 - Lk 6, 20–23.

Mt 5,3 - "Chudobní v duchu" sú tí, čo nelipnú nezriadene na pozemských bohatstvách a vo svojich časných starostiach a biedach sa s dôverou obracajú na Boha, od ktorého očakávajú svoju spásu. Jedine takí sú schopní prijať nebeské kráľovstvo.

Mt 5,5 - "Zem" je prisľúbená zem. V duchovnom zmysle večná blaženosť, nebeská vlasť. "Tichí" vedia vládnuť nad sebou.

Mt 5,13 - Soľ zachováva pokrmy (hlavne mäso) a dáva im chuť. Apoštoli (ale aj kresťania vôbec) majú zachrániť ľudí pred mravnou skazou a robiť ich milými pred Bohom.

Mt 5,16 - "Zákon a Proroci" je stručné označenie pre celý Starý zákon.

Mt 5,18 - Lk 17, 17.Starý zákon má význam aj v Novom zákone. Z neho napr. poznáme Božiu dobrotu a starostlivosť v diele stvorenia, pád do hriechu, potrebu vykúpenia a prípravu na príchod Mesiáša.

Mt 5,20 - "Spravodlivosť zákonníkov a farizejov" spočívala iba v bezduchom vonkajšom zachovávaní Mojžišovho zákona. Kresťan sa má usilovať zachovávať to, čo vyžaduje duch a obsah príkazu.

Mt 5,21 - Ex 20, 13; 21, 12.

Mt 5,22 - Piate prikázanie v starozákonnom znení zakazovalo iba skutok vraždy. Pán Ježiš toto prikázanie zdokonaľuje tak, že ho rozširuje aj na myšlienky, túžby a slová.

Mt 5,25-26 - Porov. Lk 12, 56–59.

Mt 5,27 - Ex 20, 14.

Mt 5,28 - Pri úplnom vedomí a s vnútornou túžbou dať súhlas na nečistý skutok je ťažkým previnením proti čistote.

Mt 5,29-32 - Porov. Mk 9, 43–47; 10, 11–12; Lk 16, 18.

Mt 5,29-30 - Týmito výrazmi vyjadruje nezmieriteľný postoj k hriechu.

Mt 5,31 - Dt 24, 1.

Mt 5,32 - "Okrem prípadu smilstva" – ide tu o nelegálne manželstvo.

Mt 5,33 - Lv 19, 12.

Mt 5,34 - Nm 30, 3.

Mt 5,38-42 - Lk 6, 29–30.

Mt 5,38 - Ex 21, 24; Lv 24, 20 n.

Mt 5,39 - Uvedené príklady neznamenajú, že máme nechať voľnú cestu šíreniu zla. Naopak – je to požiadavka, aby sme proti zlu bojovali láskou, dobrotou.

Mt 5,41 - Míľa = asi 1,5 km.

Mt 5,43-48 - Porov. Lk 6, 27–28; 32–33.

Mt 5,43 - Lv 19, 18."… a nenávidieť svojho nepriateľa" nie je v Starom zákone. Ale tak vyučovali pravdepodobne zákonníci. Láska k nepriateľovi je čisto kresťanská náuka. Lebo hoci v Mojžišovom zákone bol daný príkaz milovať blížneho (Lv 19, 18), vysvetľovalo sa to tak, že treba milovať len súkmeňovcov, teda Židov, iných už nie.

Mt 5,48 - Pán Ježiš tu kladie pred zrak svojich poslucháčov dokonalosť nebeského Otca síce ako nedosiahnuteľný ideál, ale chce ich tým vyzvať na neustále úsilie o dokonalosť.