Hľadaný výraz: Mt 14; 16; 17, Preklad: Ukrajinský preklad, Počet výsledkov: 3
| 1 Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса, 2 і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него, 3 Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа. 4 Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її. 5 І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка. 6 У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові. 7 За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме. 8 Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя. 9 І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати. 10 І, пославши, стяв Йоана в темниці. 11 І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй. 12 І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса. 13 Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів. 14 І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх. 15 Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі. 16 Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти. 17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі. 18 Він же рече: Принесіть менї їх сюди. 19 І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям. 20 І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів. 21 А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей. 22 І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ. 23 А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один. 24 Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний. 25 У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю. 26 І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку. 27 Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь. 28 Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї. 29 Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса. 30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене. 31 Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся еси? 32 І як увійшли вони в човен, утих вітер. 33 А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси. 34 І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку. 35 І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих; 36 і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували. |
| 1 Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба. 2 Він же, озвавшись, рече їм: Як настане вечір, ви говорите: Погода, бо червонїє небо. 3 А вранці: Сьогодні непогідь, бо небо червонїє та хмарить ся. Лицеміри, лице неба вмієте познавати, а ознак часу не можете? 4 Кодло лукаве та перелюбне ознаки шукав; а ознака не дасть ся йому, хиба тільки ознака Йони пророка. І, покинувши їх, пійшов. 5 Та ученики Його, перепливши на той бік, забули взяти хлїба. 6 Ісус же рече до них: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського та Садукейського. 7 Вони ж міркували собі, кажучи: Се, що не взяли ми хлїба. 8 Постерігши ж се Ісус, рече до них: Що ви міркуєте собі, маловіри, що хлїба не взяли? 9 Хиба ще не зрозуміли, та й не памятаєте пяти хлібів пятьом тисячам, і скільки кошів набрали? 10 анї семи хлїбів чотирьом тисячам, і скільки кошів набрали? 11 Як се не розумієте, що не про хлїб я казав вам, остерегатись квасу Фарисейського та Садукейського? 12 Тоді зрозуміли, що не казав остерегатись квасу хлїбного, а науки Фарисейської та Садукейської. 13 Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого? 14 Вони ж сказали: Одні за Йоана Хрестителя, другі за Ілию, инші ж за Єремію або одного з пророків. 15 Рече до них: Ви ж як кажете? хто я? 16 Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого. 17 І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси; Симоне, сину Йонин, бо тіло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі. 18 Скажу ж і я тобі: Що ти єси Петр, і на сьому каменї збудую церкву мою, і ворота пекельні не подужають її. 19 І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землі, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землі, буде розвязане на небі. 20 Тоді наказав ученикам своїм, щоб не казали нікому, що Він Ісус Христос. 21 З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня. 22 І взявши Його Петр, почав докоряти Йому, кажучи: Пожаль ся себе, Господи; нехай се не станеть ся Тобі. 23 Він же обернувсь і рече до Петра: Геть від мене, сатано! ти блазниш мене, бо не гадаєш про Боже, а про чоловіче. 24 Рече тоді Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною. 25 Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її. 26 Що бо за користь, чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив ? або що дасть чоловік у замін за душу свою ? 27 Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його. 28 Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм. |
| 1 А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме, 2 й персобразивсь перед ними: й сяяло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло. 3 Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним. 4 Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї. 5 Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте. 6 Зачувши се ученнки, припали лицем до землї, й полякались вельми. 7 І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь. 8 Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса. 9 І, як сходили вони з гори, нака. зав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нікому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих. 10 І питали в Него ученики Його кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду? 11 Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе. 12 Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотіли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них. 13 Тоді зрозуміли ученики, що глаголав їм про Иоана Хрестителя. 14 І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи: 15 Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду. 16 І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його. 17 Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведіть менї його сюди. 18 І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу. 19 Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самоті: Чом не змогли ми вигнати його? 20 Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцій горі: Перейди звідсіля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам. 21 Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом. 22 Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям; 23 і вбють Його, а третього дня Він устане. І засудили вони вельми. 24 Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? 25 Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? 26 Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. 27 Тільки ж, щоб не блазнити нам Їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе. |
