  | Jakubov listBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Jak 1, 1-27 |
1 (UKR) Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте.
1 (KAT) Jakub, služobník Boha a Pána Ježiša Krista, posiela pozdrav dvanástim kmeňom v diaspóre.
1 (ROH) Jakob, Boha a Pána Ježiša Krista sluha, dvanástim pokoleniam, ktoré sú v diaspore, posiela pozdravenie.
2 (UKR) Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
2 (KAT) Bratia moji, pokladajte to len za radosť, keď podstúpite všelijaké skúšky,
2 (ROH) Považujte to za každú radosť, moji bratia, keď na okolo upádate do rôznych pokušení
3 (UKR) знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
3 (KAT) veď viete, že skúška vašej viery prináša vytrvalosť.
3 (ROH) vediac, že dokázanosť vašej viery pôsobí trpezlivosť.
4 (UKR) терпіннє ж нехай мав звершене діло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
4 (KAT) A vytrvalosť sa má ukázať v dokonalých skutkoch, aby ste boli dokonalí a neporušení a v ničom nezaostávali.
4 (ROH) A trpezlivosť nech má dokonalý skutok, aby ste boli dokonalí a celí, nemajúci v ničom nedostatku.
5 (UKR) Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
5 (KAT) Ak niekomu z vás chýba múdrosť, nech si prosí od Boha, ktorý dáva všetkým štedro a bez výčitky, a dostane ju.
5 (ROH) A jestli sa niekomu z vás nedostáva múdrosti, nech prosí od Boha, ktorý dáva proste všetkým a nevyčituje, a bude mu daná.
6 (UKR) Нехай же просить вірою, нічого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбивав.
6 (KAT) Ale nech prosí s vierou, bez pochybovania. Lebo kto pochybuje, podobá sa morskej vlne, hnanej a zmietanej vetrom.
6 (ROH) Ale nech prosí vo viere nič nepochybujúc; lebo ten, kto pochybuje, podobá sa morskej vlne, hnanej a zmietanej vetrom.
7 (UKR) Нехай бо не думав такий чоловік, що прийме що від Бога.
7 (KAT) Taký človek nech sa nenazdáva, že dostane niečo od Pána;
7 (ROH) Lebo nech sa nedomnieva taký človek, že dostane voľačo od Pána.
8 (UKR) Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
8 (KAT) - muž s rozpoltenou mysľou, nestály vo všetkom svojom počínaní.
8 (ROH) Muž dvojej mysle je nestály na všetkých svojich cestách.
9 (UKR) Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
9 (KAT) Brat v nízkom postavení nech sa chváli svojím povýšením,
9 (ROH) A ponížený brat nech sa chváli svojou vysokosťou
10 (UKR) а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
10 (KAT) bohatý zasa svojou úbohosťou, lebo sa pominie ako kvet trávy:
10 (ROH) a bohatý svojou poníženosťou, lebo sa pominie ako kvet trávy.
11 (UKR) Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
11 (KAT) vyjde slnko so svojou páľavou a vysuší trávu, jej kvet odpadne a krása jej zjavu zanikne. Tak zvädne aj boháč na svojich cestách.
11 (ROH) Lebo vyšlo slnce s páľou a usušilo trávu, a jej kvet opadol, a spanilosť jej tvári zhynula. Tak uvädne aj bohatý na svojich cestách.
12 (UKR) Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
12 (KAT) Blahoslavený muž, ktorý vydrží skúšku, lebo keď sa osvedčí, dostane veniec života, ktorý Boh prisľúbil tým, čo ho milujú.
12 (ROH) Blahoslavený muž, ktorý znáša pokušenia, lebo keď bude zkúsený a dokáže sa, dostane korunu života, ktorú Pán zasľúbil tým, ktorí ho milujú.
13 (UKR) Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокутує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нікого.
13 (KAT) Nech nik v pokušení nehovorí: „Boh ma pokúša.“ Veď Boha nemožno pokúšať na zlé a ani on sám nikoho nepokúša.
13 (ROH) Nech nikto nehovorí, keď je pokúšaný, že vraj pokúšaný som pokušením od Boha, lebo veď Boha nemožno pokúšať na zlé, a tiež ani sám nepokúša nikoho.
14 (UKR) Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
14 (KAT) Ale každého pokúša vlastná žiadostivosť, ktorá ho zachvacuje a zvádza.
14 (ROH) Ale každý je pokúšaný od svojej žiadosti, vyvlačovaný a vábený,
15 (UKR) Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
15 (KAT) Žiadostivosť potom, keď počne, porodí hriech, a keď je hriech dokonaný, splodí smrť.
15 (ROH) a potom žiadosť, keď počne, rodí hriech, a hriech, keď je vykonaný, plodí smrť.
16 (UKR) Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
16 (KAT) Nemýľte sa, bratia moji milovaní!
16 (ROH) Neblúďte, moji milovaní bratia!
17 (UKR) Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
17 (KAT) Každý dobrý údel, každý dokonalý dar je zhora, zostupuje od Otca svetiel, u ktorého niet premeny ani tieňa zmeny.
17 (ROH) Každé dobré danie a každý dokonalý dar sostupuje s hora od Otca svetiel, u ktorého nieto zmeny, alebo nejakého obratu zatônenia.
18 (UKR) Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
18 (KAT) On nás zo svojej vôle zrodil slovom pravdy, aby sme boli ako prvotiny jeho stvorenia.
18 (ROH) A chcúc to tak, splodil nás slovom pravdy, aby sme boli jakousi prvotinou jeho stvorení!
19 (UKR) Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
19 (KAT) Vedzte, bratia moji milovaní: každý človek má byť rýchly, keď treba počúvať, ale pomalý do reči a pomalý do hnevu,
19 (ROH) Takže, moji milovaní bratia, nech je každý človek rýchly počuť, pomalý hovoriť, pomalý do hnevu.
20 (UKR) Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
20 (KAT) lebo človek v hneve nekoná, čo je spravodlivé pred Bohom.
20 (ROH) Lebo hnev muža nepôsobí spravedlivosti Božej.
21 (UKR) Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
21 (KAT) Preto odložte všetku nečistotu a akúkoľvek zlobu a v tichosti prijmite zasiate slovo, ktoré má moc spasiť vaše duše.
21 (ROH) Preto složiac každú špinu a zbytok zlosti v tichej krotkosti prijmite vsadené slovo, ktoré má moc spasiť vaše duše.
22 (UKR) Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
22 (KAT) A slovo aj uskutočňujte, nebuďte len poslucháčmi, ktorí klamú sami seba.
22 (ROH) A buďte činiteľmi slova a nie len poslucháčmi, ktorí klamú sami seba falošným rozumovaním.
23 (UKR) Бо, коли хто слухатель слова, а ие чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
23 (KAT) Lebo kto iba počúva slovo a neuskutočňuje ho, podobá sa mužovi, čo si v zrkadle prezerá svoju prirodzenú tvár.
23 (ROH) Lebo ak je niekto poslucháčom slova a nie činiteľom, ten sa podobá mužovi, ktorý pozerá svoju prirodzenú tvár v zrkadle.
24 (UKR) Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
24 (KAT) Pozrie sa na seba, odíde a hneď zabudne, aký je.
24 (ROH) Lebo sa videl a odišiel a hneď zabudol, aký bol.
25 (UKR) Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробував в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
25 (KAT) Ale kto sa zahľadí do dokonalého zákona slobody a vytrvá, kto nie je zábudlivý poslucháč, ale uskutočňovateľ diela, ten bude blahoslavený pre svoje skutky.
25 (ROH) Ale ten, kto dobre nazrel v dokonalý zákon, v zákon slobody, a zotrval pri tom, ten, pretože nie je iba zábudlivým poslucháčom, ale činiteľom skutku, ten bude blahoslavený vo svojom konaní.
26 (UKR) Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
26 (KAT) Ak si niekto myslí, že je nábožný, a nedrží si jazyk na uzde, ale klame sám seba, toho nábožnosť je márna.
26 (ROH) Ak sa niekomu medzi vami zdá, že je nábožný, a nedrží svojho jazyka na úzde, ale zvodí svoje srdce, toho náboženstvo je márne.
27 (UKR) Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
27 (KAT) Čistá a nepoškvrnená nábožnosť pred Bohom a Otcom je: navštevovať siroty a vdovy v ich tiesni a zachovať sa nepoškvrneným od tohto sveta.
27 (ROH) Čisté náboženstvo a nepoškvrnené u Boha a Otca je toto: navštevovať siroty a vdovy v ich súžení a seba ostríhať nepoškvrneného od sveta.
| | | Jak 1, 1-27 |
Verš 1
Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте.
Sk 8:1 - Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
1Pt 1:1 - Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,
Verš 2
Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
Mt 5:11 - Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
Rim 5:3 - Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпінн,
1Pt 1:6 - Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,
Verš 3
знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
Rim 5:3 - Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпінн,
1Pt 1:7 - щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.
Verš 5
Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
Prís 2:3 -
Jer 29:12 -
Mt 7:7 - Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
Mt 21:22 - і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
Mk 11:24 - Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
Jn 16:24 - Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.
1Jn 3:22 - і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.
1Jn 5:14 - І се одвага, котру маємо до Него, що, коли чого просимо по волї Його, Він слухає нас;
Verš 11
Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
Iz 40:6 -
1Kor 7:31 - і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.
Jak 4:14 - (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)
1Pt 1:24 - Бо "всяке тіло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;
1Jn 2:17 - І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.
Verš 12
Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
Jób 5:17 -
2Tim 4:8 - На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
1Pt 5:4 - і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.
Zjv 2:10 - Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.
Mt 10:22 - І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.
Mt 19:28 - Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
Verš 17
Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
Prís 2:6 -
1Kor 4:7 - Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
Iz 14:27 -
Iz 46:10 -
Mal 3:6 -
Rim 11:29 - Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
Verš 18
Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
1Kor 4:15 - Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
Gal 4:19 - Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
1Pt 1:23 - як народжені не з тлінного сїмя а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.
Verš 19
Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
Prís 17:27 -
Kaz 5:2 -
Verš 21
Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
Rim 13:12 - Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.
Kol 3:8 - Тепер же покиньте й ви те все: гнїв, ярость, злобу, лайку, соромні слова од уст ваших.
Verš 22
Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
Mt 7:21 - Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
Lk 11:28 - Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
Rim 2:13 - (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону справдять ся.
1Jn 3:7 - Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
Verš 23
Бо, коли хто слухатель слова, а ие чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
Lk 6:47 - Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
Verš 25
Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробував в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
Mt 5:19 - Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
Verš 26
Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
Ž 34:13 -
Jak 3:6 - язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.
1Pt 3:10 - "Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;
Jak 1,1 - "Dvanástim kmeňom v diaspóre,", t. j. kresťanom zo židovstva, roztrúseným v grécko-rímskom svete (porov. Sk 2, 5–11).
Jak 1,2 - "Bratia moji", kresťania sú jedna veľká rodina, ktorej hlavou je nebeský Otec a Kristus je starším bratom. "Skúšky" sú pre kresťana radosťou, lebo za ne dostane hojnú odmenu v nebi (porov. Mt 5, 12).
Jak 1,4 - Kresťan má v skúškach vidieť príležitosť zdokonaliť si vieru. A tá má byť praktická, má sa prejavovať v skutkoch.
Jak 1,5 - "Múdrosť" ako dar Ducha Svätého (pozri 3, 13–17).
Jak 1,9-10 - Kto je v nízkom spoločenskom postavení, nech pamätá na svoju duchovnú hodnotu; a kto je bohatý a vo vysokom postavení, nech pamätá na márnosť a pominuteľnosť všetkých vecí (porov. Iz 40, 6–7).
Jak 1,17 - "Otec svetiel," t. j. Boh, Stvoriteľ nebeských svetiel (Gn 1, 14–18) a prameň každého duchovného svetla (porov. 1 Pt 5, 9).
Jak 1,18 - "Slovo pravdy" je evanjelium (porov. 1 Pt 1, 23–25; Kol 1, 5; Ef 1, 13; 2 Tim 2, 15), prípadne súhrn Božieho zjavenia v živote kresťanov; nazýva sa aj "zákonom slobody" (v. 25; 2, 12) a "kráľovským zákonom" (v. 8).
Jak 1,24 - Do zrkadla sa díva človek, aby poznal, čo má upraviť na svojom vonkajšku. Ak neurobí úpravy hneď pred zrkadlom, ale odíde, zabudne na to, čo mal upraviť, a zrkadlo mu je nanič. Takému človeku sa podobá ten, kto Božie slovo (zákon slobody, čiže evanjeliovú náuku s jej mravnými príkazmi) síce počúva, ale nezachováva. Lebo čím je zrkadlo pre telo, tým je Božie slovo pre dušu. Náboženské zásady musia preniknúť celú našu bytosť a ovplyvniť všetko naše konanie.
