Evanjelium podľa Marka

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Mk 3, 1-35

1 (UKR) І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.

2 (UKR) І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.

3 (UKR) І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.

4 (UKR) І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.

5 (UKR) І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.

6 (UKR) І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.

7 (UKR) Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,

8 (UKR) і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.

9 (UKR) І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.

10 (UKR) Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.

11 (UKR) А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.

12 (UKR) І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.

13 (UKR) І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.

14 (UKR) І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,

15 (UKR) і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.

16 (UKR) І дав Симонові імя Петр;

17 (UKR) та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;

18 (UKR) та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,

19 (UKR) та Юду Іскариодького, що зрадив Його.

20 (UKR) Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.

21 (UKR) І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.

22 (UKR) А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.

23 (UKR) І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?

24 (UKR) І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.

25 (UKR) І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.

26 (UKR) І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.

27 (UKR) Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.

28 (UKR) Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;

29 (UKR) хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:

30 (UKR) бо казали: Духа нечистого має.

31 (UKR) Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.

32 (UKR) І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.

33 (UKR) І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?

34 (UKR) І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!

35 (UKR) Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.

Verš 1

І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.

Mt 12:9 - І, пі йшовши звідтіля, увійшов у школу їх.

Lk 6:6 - І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.

Verš 35

Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.

Jn 15:14 - Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.

2Kor 5:16 - Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

Verš 5

І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.

1Kr 13:6 -

Verš 6

І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.

Mt 12:14 - Фарисеї ж, вийшовши, радили раду проти Него, як погубити Його.

Jn 10:39 - Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,

Jn 11:53 - 3 того ж дня нарадились, щоб убити Його.

Verš 7

Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,

Mt 4:25 - І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.

Lk 6:17 - і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,

Verš 13

І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.

Mt 10:1 - І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.

Mk 6:7 - І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;

Lk 6:13 - А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:

Lk 9:1 - Скликавши ж дванайцятьох учеників своїх, дав їм силу й власть над усіма бісами, й недуги сцїляти.

Verš 20

Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.

Mk 6:31 - І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.

Verš 22

А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.

Mt 9:34 - Фарисеї ж казали: Виганяв Він біси князем бісовським.

Mt 12:24 - Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяв сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.

Lk 11:15 - Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.

Jn 8:48 - Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?

Verš 23

І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?

Mt 12:25 - Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустів; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.

Verš 27

Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.

Mt 12:29 - Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакув господу його

Kol 2:15 - (і) роздягти князівства і власти, вивів на дивовижу сьмілпво, побідивши їх на йому

Verš 28

Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;

1Sam 2:25 -

Mt 12:31 - Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.

Lk 12:10 - І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.

1Jn 5:16 - Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.

Verš 29

хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:

Verš 31

Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.

Mt 12:46 - Ще ж промовляв Він до людей, ааг ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.

Lk 8:19 - Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом.