Evanjelium podľa Jána

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jn 4, 1-54

1 (UKR) Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,

2 (UKR) (хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)

3 (UKR) то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.

4 (UKR) Треба ж було Йому проходити через Самарию.

5 (UKR) Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.

6 (UKR) Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криниці; було ж коло шестої години.

7 (UKR) Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.

8 (UKR) Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити ті.

9 (UKR) Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.

10 (UKR) Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.

11 (UKR) Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?

12 (UKR) Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.

13 (UKR) Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;

14 (UKR) хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

15 (UKR) Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.

16 (UKR) Рече їй Ісус: Іди поклич чоловічка твого, та й приходь сюди.

17 (UKR) Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;

18 (UKR) пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.

19 (UKR) Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єеи Ти.

20 (UKR) Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.

21 (UKR) Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.

22 (UKR) Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасенне від Жидів.

23 (UKR) Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.

24 (UKR) Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.

25 (UKR) Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.

26 (UKR) Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.

27 (UKR) І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?

28 (UKR) Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:

29 (UKR) Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?

30 (UKR) Вийшли ж з города, й прийшли до Него.

31 (UKR) Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.

32 (UKR) Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.

33 (UKR) Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?

34 (UKR) Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.

35 (UKR) Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

36 (UKR) І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

37 (UKR) Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.

38 (UKR) Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.

39 (UKR) З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.

40 (UKR) Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.

41 (UKR) І багато більше увірувало за слово Його.

42 (UKR) А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.

43 (UKR) Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.

44 (UKR) Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

45 (UKR) Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.

46 (UKR) Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.

47 (UKR) Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.

48 (UKR) Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

49 (UKR) Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.

50 (UKR) Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.

51 (UKR) Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.

52 (UKR) Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.

53 (UKR) Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.

54 (UKR) Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

Verš 1

Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,

Jn 3:26 - І прийшли вони до Йоана, й казали йому: Рави, той що був з тобою за Йорданом, котрому сьвідкував єси, ось сей хрестить і всї йдуть до Него.

Verš 35

Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

Mt 9:37 - Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.

Lk 10:2 - Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.

Verš 5

Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.

Gn 33:19 -

Gn 48:22 -

Joz 24:32 -

Verš 9

Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.

Lk 9:52 - і післав посланці перед лицем своїм; і пійшовши вони, увійшли в село Самарянське, щоб приготовити Йому.

Jn 8:48 - Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?

Verš 42

А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.

Jn 17:8 - Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справді, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.

Verš 11

Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?

Jer 2:13 -

Verš 44

Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

Mt 13:57 - І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.

Mk 6:4 - Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країні своїй, та в родині, і в домівці своїй.

Lk 4:24 - Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

Verš 13

Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;

Jn 6:58 - Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

Verš 14

хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

Jn 3:16 - Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.

Jn 6:27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

Jn 6:35 - Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

Jn 6:54 - Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.

Jn 7:38 - Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.

Verš 48

Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

1Kor 1:22 - Коли і Жиди ознак доповняють ся, і Греки премудростї шукають,

Verš 19

Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єеи Ти.

Lk 7:16 - Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.

Lk 24:19 - І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,

Jn 6:14 - Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.

Verš 20

Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.

Dt 12:5 -

Dt 12:11 -

1Kr 9:3 -

2Krn 7:12 -

Verš 46

Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.

Jn 2:1 - А третього дня було весїллє в Кані Галилейській; і була мати Ісусова там;

Jn 2:11 - Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.

Verš 22

Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасенне від Жидів.

2Kr 17:29 -

Gn 12:3 -

Gn 18:18 -

Gn 22:18 -

Gn 26:4 -

Heb 7:14 - Явно бо, що з коліна Юдового вийшов Господь наш, а про се коліно Мойсей об сьвященстві нічого не сказав.

Verš 24

Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.

2Kor 3:17 - Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.

Verš 26

Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.

Jn 9:37 - Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.

Jn 4,3 - Bolo to niekoľko týždňov po prvej Veľkej noci, teda v apríli - máji r. 28.

Jn 4,4 - Samária, stredná provincia Palestíny, nazýva sa tak podľa pôvodného hlavného mesta Samárie. Obývali ju Samaritáni, ľud pochádzajúci z rozličných plemien a národov, ktoré tam usadil po r. 720 pred Kristom asýrsky kráľ Sargon II. a jeho nástupcovia. Samaritáni prijali čiastočne židovské náboženstvo, ale zachovali si aj veľa pohanských povier a zvykov. Okolo roku 400 pred Kr. na vrchu Garizim (neďaleko Sichemu - dnešného Nablusu) vystavili si vlastnú svätyňu. Pre svoj miešaný, "nečistý" pôvod a polopohanské náboženstvo boli tŕňom v očiach Židov.

Jn 4,5-6 - Sychar, dnešný Askar, neďaleko Sichemu. Jakubova studňa sa zachovala podnes a má žriedlo "živej", t. j. prírodnej, pramenitej, a nie iba dažďovej vody.

Jn 4,10 - Pán má na mysli vodu večného života, čiže posväcujúcu milosť, dar Ducha Svätého, kým Samaritánka to rozumie o pramenitej vode.

Jn 4,23 - "V Duchu a pravde" - Duch je princípom nového zrodenia, a tak aj princípom nového kultu. Tento nový kult je "v pravde", lebo len on zodpovedá Božiemu zjaveniu v Kristovi.

Jn 4,36 - Ženci sú apoštoli, rozsievači ich predchodcovia, proroci. Úlohu rozsievača plnili starozákonní proroci, ktorí predpovedali Kristov príchod, a potom Kristus. V jeho diele budú pokračovať apoštoli a ich nástupcovia.

Jn 4,46-54 - Mt 8, 5-13 a Lk 7, 1-10 rozprávajú o inej udalosti.

Jn 4,46 - "Kráľovský úradník" - úradník v službách Herodesa Antipasa, tetrarchu; ale ľud tetrarchu volal kráľom. Tento kráľovský úradník bol pravdepodobne Žid, nie pohan, ako kafarnaumský stotník u Mt a Lk.

Jn 4,51 - Židovské sviatky, ktoré sa tu spomínajú, boli buď Turíce, alebo Veľká noc v druhom roku Ježišovho účinkovania.