Evanjelium podľa Marka

1 (UKR) І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.

2 (UKR) І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:

3 (UKR) (бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;

4 (UKR) і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).

5 (UKR) Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?

6 (UKR) Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.

7 (UKR) Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.

8 (UKR) Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.

9 (UKR) І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.

10 (UKR) Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.

11 (UKR) Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;

12 (UKR) і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,

13 (UKR) обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.

14 (UKR) І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:

15 (UKR) Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.

16 (UKR) Коли хто має уші слухати, нехай слухає.

17 (UKR) І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.

18 (UKR) І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?

19 (UKR) бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?

20 (UKR) Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.

21 (UKR) З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,

22 (UKR) злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:

23 (UKR) все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.

24 (UKR) І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.

25 (UKR) Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому

26 (UKR) Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.

27 (UKR) Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.

28 (UKR) Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.

29 (UKR) І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.

30 (UKR) І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.

31 (UKR) І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.

32 (UKR) І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.

33 (UKR) І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;

34 (UKR) І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.

35 (UKR) І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.

36 (UKR) І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;

37 (UKR) І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.