výhody registrácie

Evanjelium podľa Jána

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jn 8, 1-60

1 Ісус же пійшов на гору Оливну. 2 Вранці ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сівши навчав їх. 3 Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посередині, 4 кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку. 5 В законі ж Мойсей нам звелів таких каменувати; Ти ж що кажеш? 6 Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувата Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землі'. 7 Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї. 8 І, знов, схилившись до долу, писав по землї. 9 Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останніх; і воетавсь один Ісус та жінка, стоячи посередині. 10 Піднявши ся ж Ісус і нікого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? ніхто тебе не осудив? 11 Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши. 12 Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя. 13 Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченне Твоє неправдиве. 14 Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля а прийшов, і куди йду. 15 Ви по тілу судите; я не суджу нікого. 16 Коли яс я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й.пославший мене Отець. 17 І в законі ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве. 18 Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець. 19 Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, ні Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б. 20 Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і ніхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його. 21 Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших$$ 21 Куди ж я йду, ви не можете йти. 22 Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти? 23 І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього. 24 Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших. 25 Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, яв і глалолю вам. 26 Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї. 27 Не розуміли, що про Отця їм глаголе. 28 Рече ж їм Ісус: Як. знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю. 29 І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я робото всякого часу, що подобавть ся Йому. 30 Як се Він промовляв, многі увірували в Него. 31 Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете, 32 і зрозумієте правду, й правда визволить вас. 33 Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї ніколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете? 34 Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха. 35 Невільник же не пробував в дому до віку, Син пробував до віку. 36 Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете. 37 Знаю, що ви насїннв Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас. 38 Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите. 39 Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б. 40 Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив. 41 Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога. 42 Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав. 43 Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого. 44 Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її. 45 А що я правду глаголю, не віруєте менї. 46 Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ас правду глаголю, чому ви не віруєте менї? 47 Хто від Бога, слова Божі слу. хав. Тому ви не слухаєте, що ви ве від Бога. 48 Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш? 49 Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене. 50 Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить. 51 Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік. 52 Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік. 53 Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш ? 54 Відказав Ісус: Коди я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш. 55 не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню. 56 Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв. 57 Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси? 58 Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був. 59 Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і дійшов так мимо.

Jn 8, 1-60





Verš 5
В законі ж Мойсей нам звелів таких каменувати; Ти ж що кажеш?
Lv 20:10 -
Dt 22:22 -

Verš 7
Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
Dt 17:7 -

Verš 11
Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
Jn 5:14 - Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.

Verš 12
Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
Iz 42:16 -
Jn 1:9 - Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
Jn 9:5 - Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
Jn 12:35 - Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.

Verš 14
Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля а прийшов, і куди йду.
Jn 5:31 - Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.

Verš 17
І в законі ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
Nm 35:30 -
Dt 17:6 -
Dt 19:15 -
Mt 18:16 - коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.
2Kor 13:1 - Се вже втрете йду до вас. При устах двох сьвідків або трох стане кожне слово.
Heb 10:28 - Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:

Verš 18
Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,
Mk 9:7 - І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Lk 3:22 - і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.
Lk 9:35 - І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
Jn 1:33 - І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
Jn 5:37 - І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
Jn 6:27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

Verš 19
Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, ні Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
Jn 16:3 - І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
Jn 14:9 - Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?

Verš 20
Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і ніхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
Jn 7:30 - Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.

Verš 21
Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших$$
Jn 7:34 - Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
Jn 13:33 - Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

Verš 23
І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
Jn 3:31 - Хто звиш гряде, той. над усїма; хто від землї, той від землї, і від землї говорить; хто з неба гряде, той над усїма.

Verš 24
Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
Jn 8:21 - Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших$$

Verš 26
Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
Jn 7:28 - Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
Rim 3:4 - Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
Jn 15:15 - Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.

Verš 28
Рече ж їм Ісус: Як. знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
Nm 21:9 -
2Kr 18:4 -
Jn 3:14 - І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустині, так мусить бути піднятий і Син чоловічий,
Jn 12:32 - І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.
Jn 3:11 - Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкувмо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
Jn 7:16 - Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
Jn 12:49 - Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
Jn 14:10 - Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
Jn 14:24 - Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.

Verš 29
І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я робото всякого часу, що подобавть ся Йому.
Jn 14:10 - Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
Jn 16:32 - Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.

Verš 30
Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
Jn 7:31 - Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?

Verš 32
і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
Rim 6:18 - Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
Gal 5:1 - У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.
1Pt 2:16 - яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.

Verš 33
Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї ніколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?
Mt 3:9 - і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.

Verš 34
Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
Rim 6:20 - Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.
2Pt 2:19 - обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.

Verš 36
Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.
Rim 8:2 - Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.

Verš 38
Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
Jn 3:11 - Істино, істино глаголю тобі: Що те, що знаємо, говоримо, й що бачили, сьвідкувмо; а сьвідкування нашого не приймаєте.
Jn 7:16 - Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
Jn 12:49 - Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
Jn 14:10 - Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
Jn 14:24 - Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.

Verš 39
Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
Rim 2:28 - Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тілу, обрізаннє,
Rim 9:7 - анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.

Verš 40
Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
Jn 17:17 - Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.

Verš 42
Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
Jn 5:43 - Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
Jn 7:29 - Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.

Verš 44
Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
1Jn 3:8 - хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
Gn 3:1 -
2Kor 11:3 - Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
1Jn 3:8 - хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
Júd 1:6 - І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.

Verš 47
Хто від Бога, слова Божі слу. хав. Тому ви не слухаєте, що ви ве від Бога.
Jn 6:37 - Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
Jn 10:26 - Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
1Jn 4:6 - Ми від Бога; хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, не слухає нас; із сього пізнаємо духа правди, і духа мани.

Verš 48
Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
Jn 7:20 - Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
Jn 10:20 - Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?

Verš 49
Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
Jn 7:18 - Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.

Verš 51
Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
Jn 5:24 - Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
Jn 11:25 - Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.

Verš 53
Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш ?
Heb 11:13 - По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.

Verš 56
Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
Gn 17:17 -
Lk 10:24 - глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
Heb 11:13 - По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.

Verš 59
Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і дійшов так мимо.
Lk 4:29 - і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Jn 10:31 - Брали тодї знов камінне Жиди, щоб каменувати Його.
Jn 10:39 - Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
Jn 11:8 - Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!

Jn 8,1-11 - Táto stať sa v niektorých gréckych rukopisoch nachádza na inom mieste (po Jn 21, 25; po Lk 21, 38), v iných úplne chýba, takže nie je isté, či ju napísal Ján, alebo niektorý z jeho učeníkov. Podľa štýlu sa možno domnievať, že ide o text sv. Lukáša. Je však isté, že je to kánonická, teda inšpirovaná a historická časť Svätého písma.

Jn 8,2 - Podľa vtedajšej rozšírenej mienky každé nešťastie bolo Božím trestom za hriechy. Na to, že Boh aj dobrého človeka môže skúšať a utrpením zdokonaľovať (Jób), sa nemyslelo.

Jn 8,4 - Ježišov život je ako pracovný deň.

Jn 8,5 - Lv 20, 10; Dt 22, 22-24.

Jn 8,5 - Nasledujúcim zázrakom Pán ukázal, že má moc dávať ľuďom prirodzené svetlo očí. Takto zároveň dokázal, že má moc dávať im svetlo Božej pravdy.

Jn 8,7 - Rybník Siloe (hebr. Šiloach - Poslaný; znamená aj "stok" vody, vodovod) bola hať na južnom svahu sionského kopca. Voda doň prichádzala z prameňa Gichon dlhým podzemným kanálom, ktorý dal vykopať ešte kráľ Ezechiáš (okolo r. 700 pred Kristom).

Jn 8,8 - Zmysel tohto gesta je nejasný.

Jn 8,12 - Dvojica pojmov "svetlotma" charakterizuje dva protichodné svety: svet dobra a svet zla. Svetlo je symbolom života, radosti a šťastia, tma zasa symbolom smrti, nešťastia.

Jn 8,13 - Podľa Dt 17, 6; 19, 15 svedectvo bolo právoplatné len vtedy, keď ho dosvedčili dvaja alebo traja svedkovia. Ježiša ako Božieho Syna tento zákon nezaväzoval, ale predsa mu urobil zadosť, lebo nielen on sám, ale aj Otec svedčil o ňom, keď mu dal moc robiť zázraky.

Jn 8,17 - Dt 17, 6; 19, 15.

Jn 8,21 - Stav neveriacich Židov je beznádejný, lebo sa prehrešujú proti pravde (vv. 40. 45 a n.), a to je hriech proti Duchu Svätému (porov. Mt 12, 31; Jn 7, 34).

Jn 8,24 - "Ja Som" je Božie meno zjavené Mojžišovi (Ex 3, 14). Ježiš vzťahuje na seba toto nevýslovné Božie meno "Ja som", ktoré Boh zjavil Mojžišovi v horiacom kríku.

Jn 8,24 - "Vzdaj Bohu slávu" - biblická formula na prísahu, že sa povie pravda a napraví urážka spáchaná voči Božej velebnosti.

Jn 8,25 - Text je veľmi ťažký. Iní prekladajú: "Vlastne, načo vám vôbec hovoriť?"

Jn 8,28 - V Starom zákone formula "poznáte, že Ja Som" potvrdzuje Božiu moc alebo oznamuje osobitný zásah Jahveho. Tu sa oznamuje Ježišovo oslávenie, "povýšenie" na kríž.

Jn 8,34 - Otrok hriechu.

Jn 8,39 - Židia už nie sú Abrahámove deti, pretože neveria; sú len telesnými potomkami Abraháma.

Jn 8,41 - "Smilstvo" znamená u prorokov nevernosť voči Bohu.

Jn 8,43 - Sú pod vplyvom diabla, nepriateľa pravdy.

Jn 8,56 - Abrahám sa zaradoval, keď mu Boh prisľúbil, že z jeho pokolenia sa narodí Mesiáš (porov. Gn 12, 2 a nasl.; 18, 18; 22, 16-18). Pravda, nejako mohol dostať aj priame videnie o mesiášskom období.