výhody registrácie

Evanjelium podľa Jána

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jn 6, 1-71

1 Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського, 2 І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими. 3 Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми. 4 Була ж близько пасха, сьвято Жидівське. 5 Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли? 6 Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи. 7 Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось. 8 Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра: 9 Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки? 10 Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять. 11 Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли. 12 Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо. 13 Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли. 14 Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт. 15 Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один. 16 Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море, 17 і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус. 18 А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось. 19 Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались. 20 Він же рече їм: Се я; не лякайтесь. 21 Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували. 22 Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили, 23 инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь; 24 побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса. 25 І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда? 26 Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились. 27 Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. 28 Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі? 29 Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він. 30 Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? що чиниш? 31 Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти. 32 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий. 33 Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові. 34 Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей. 35 Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи. 36 Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте. 37 Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть. 38 Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене. 39 Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня. 40 Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня. 41 Миркали [відказували] тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес; 42 і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я? 43 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою. 44 Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня. 45 Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене. 46 Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця. 47 Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне. 48 Я хлїб життя. 49 Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали. 50 Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер. 51 Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту. 52 Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти? 53 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі. 54 Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня. 55 Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток. 56 Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому. 57 Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною. 58 Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік. 59 Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі. 60 Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати? 61 Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить? 62 Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був? 63 Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє. 64 Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його. 65 І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого. 66 Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили. 67 Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти? 68 Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам ? у Тебе слова життя вічнього, 69 і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого. 70 Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол. 71 Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.

Jn 6, 1-71





Verš 4
Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.
Ex 12:18 -
Lv 23:5 -
Lv 23:7 -
Nm 28:16 -
Dt 16:1 -

Verš 5
Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
Mt 14:14 - І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
Mk 6:34 - І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато.
Lk 9:13 - Рече ж до них: Дайте ви їм їсти. Вони ж сказали: Нема в нас більш, як пять хлібів та дві риби; хиба що пійшовши купимо для всього народу сього їжі.

Verš 9
Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?
2Kr 4:43 -

Verš 11
Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.
1Sam 9:13 -

Verš 14
Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.
Lk 7:16 - Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
Lk 24:19 - І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,
Jn 4:19 - Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єеи Ти.

Verš 16
Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
Mt 14:23 - А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
Mk 6:47 - І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землі.

Verš 27
Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Jn 6:40 - Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 6:54 - Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 3:16 - Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.
Jn 4:14 - хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,
Mk 9:7 - І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Lk 3:22 - і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.
Lk 9:35 - І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
Jn 1:33 - І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
Jn 5:37 - І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
Jn 8:18 - Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
2Pt 1:17 - Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."

Verš 29
Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
1Jn 3:23 - А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.

Verš 30
Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? що чиниш?
Mt 12:38 - Озвались тодї проти сього деякі а письменників та Фарисеїв, кажучи: учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
Mt 16:1 - Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба.
Mk 8:11 - І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
Lk 11:29 - Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
1Kor 1:22 - Коли і Жиди ознак доповняють ся, і Греки премудростї шукають,

Verš 31
Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
Ex 16:4 -
Ex 16:14 -
Nm 11:7 -
Ž 78:24 -
1Kor 10:3 - і всі ту саму їжу духовну їли;

Verš 35
Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
Iz 55:1 -
Jn 4:14 - хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.
Jn 7:37 - В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.

Verš 38
Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
Mt 26:39 - І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти.
Mk 14:36 - І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
Lk 22:42 - глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
Jn 5:30 - Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.

Verš 39
Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.
Jn 10:28 - І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
Jn 17:12 - Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
Jn 18:9 - Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.

Verš 40
Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 6:27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Jn 6:54 - Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 3:16 - Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.
Jn 4:14 - хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

Verš 42
і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
Mt 13:55 - Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
Mk 6:3 - Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.

Verš 44
Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
Jn 6:65 - І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
Pie 1:4 -

Verš 45
Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
Iz 54:13 -
Jer 31:33 -
Heb 8:10 - Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ.
Heb 10:16 - "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днів", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,

Verš 46
Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Mt 11:27 - Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Lk 10:22 - Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
Jn 1:18 - Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
Jn 7:29 - Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
Jn 8:19 - Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, ні Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.

Verš 47
Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.
Jn 3:16 - Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.
Jn 3:36 - Хто вірує в Сина, той має вічне життє; а хто не вірує Синові, не бачити ме життя, а гнів Божий пробував на йому.

Verš 49
Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
Ex 16:4 -
Nm 11:7 -
Ž 78:24 -

Verš 51
Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.
Jn 11:26 - всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
Heb 10:5 - Тим же, входячи усьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.
Heb 10:10 - По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.

Verš 52
Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?
Jn 3:9 - Озвавсь Никодим і каже Йому: Як може се статись:

Verš 54
Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 6:27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Jn 6:40 - Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 3:16 - Так бо полюбив Бог сьвіт, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, віруючий в Него, не погиб, а мав життє вічне.
Jn 4:14 - хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

Verš 58
Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
Jn 3:13 - І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.

Verš 62
Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
Mk 16:19 - Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога.
Lk 24:50 - І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
Jn 3:13 - І нїхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.
Sk 1:9 - І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
Ef 4:8 - Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

Verš 63
Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
2Kor 3:6 - котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.

Verš 64
Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
Jn 2:25 - бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.
Jn 13:11 - Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

Verš 65
І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
Jn 6:44 - Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

Verš 68
Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам ? у Тебе слова життя вічнього,
Sk 5:20 - Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.

Verš 69
і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
Mt 16:16 - Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого.
Mk 8:29 - А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
Lk 9:20 - Рече ж їм: Ви ж, хто я, кажете? Озвав ся ж Петр і сказав: Христос Божий.
Jn 11:27 - Каже йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.

Verš 70
Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.
Lk 6:13 - А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:

Jn 6,1-15 - Mt 14, 13-21; Mk 6, 32-44; Lk 9, 10-17.Udalosť opisujú aj synoptici. Ján sa skôr zameriava na také podrobnosti, ktoré ostatní evanjelisti nespomínajú. V jeho podaní je zvýraznená Ježišova iniciatíva a zrejmý súvis s Eucharistiou.

Jn 6,1 - Genezaretské jazero sa volalo aj Galilejským alebo Tiberiadským morom. Tiberiadským podľa mesta Tiberiady (na západnom brehu jazera), ktoré vystaval Herodes Antipas a nazval podľa rímskeho cisára Tibéria.

Jn 6,4 - Toto je druhá Veľká noc Ježišovej verejnej činnosti. O prvej hovorí Jn 2, 13 a o tretej Jn 11, 55 n. - Ježiš sa preplavil k Betsaide, ako hovorí Lk 9, 10.

Jn 6,16-21 - Mt 14, 22-23; Mk 6, 45-52.

Jn 6,17 - Vzdialenosť medzi Betsaidou a Kafarnaumom je cez jazero asi 10 km, teda asi pol druha hodiny cesty člnom.

Jn 6,19 - Stadion - starogrécka dĺžková miera rovnajúca sa asi 186 m.

Jn 6,22-71 - Túto reč Pán povedal v kafarnaumskej synagóge pred veľkým zástupom. Prisľubuje nadprirodzený pokrm. Je to zrejme sviatostný chlieb a nápoj, Eucharistia, ktorú potom ustanovil pri Poslednej večeri. Z jeho výrokov je jasné, že svoj prísľub myslel doslovne, teda reálne, skutočne, nie iba obrazne a duchovne.

Jn 6,27 - "Pečaťou" Ducha Svätého pri krste v Jordáne, Božou mocou, ktorou mohol konať znamenia (porov. Sk 10, 38; Mt 12, 28; Ef 1, 13; 4, 30; 2 Kor 1, 22).

Jn 6,31 - Ex 16, 13; Ž 78, 24; Múd 16, 20.

Jn 6,32 - Zázrak rozmnoženia chleba vyvolal medzi ľuďmi vzrušenie (6, 14). Ježiš to využíva a ohlasuje ustanovenie Eucharistie - najväčšieho znaku, v ktorom on sám ako ozajstný chlieb z neba dá ľuďom ako pokrm svoje telo.

Jn 6,35 - Pravdepodobne narážka na Ex 3, 14; porov. Jn 8, 24. Ozajstný Boží chlieb má spĺňať podobnú úlohu ako manna na púšti. Rozmnoženie chleba je predobrazom Eucharistie.

Jn 6,45 - Iz 54, 13; Jer 31, 33-34.

Jn 6,51 - Eucharistiou sa veriaci životne spájajú s Božím Synom a zúčastňujú sa tak na jeho božskom bytí a živote.

Jn 6,63 - Ježiš hovorí o nebeskom chlebe ako o realite, ktorú chápe človek len pod vplyvom Ducha (porov. 14, 26). Eucharistia, to je telo vzkrieseného Pána, ktorý sedí po pravici Otca.

Jn 6,69 - Boží Svätý je titul Mesiáša (porov. Mk 1, 24).