výhody registrácie

Evanjelium podľa Jána

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jn 5, 1-47

1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим. 2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками. 3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води. 4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю. 5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї. 6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати? 7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить. 8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи! 9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня. 10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї. 11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи. 12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи? 13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому. 14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся. 15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його. 16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу. 17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю. 18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу. 19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить. 20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались. 21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе. 22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові, 23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його. 24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. 25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть. 26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі, 27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий. 28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його, 29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду. 30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця. 31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве. 32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченне, котре про мене сьвідкує. 33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді. 34 Я же не від чоловіка сьвідченне приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись. 35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину еьвітлом його. 36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав. 37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили; 38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте. 39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. 40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати. 41 Чести від людей не приймаю. 42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі. 43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете. 44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте? 45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте. 46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав. 47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?

Jn 5, 1-47





Verš 1
Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
Lv 23:2 -
Dt 16:1 -

Verš 8
Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
Mt 9:6 - От же, щоб знали ви, що Син чоловічий мав власть на землі прощати гріхи,
Mk 2:11 - Тобі глаголю: Устань, і візьми постіль твою, та й іди до дому твого.
Mk 5:24 - І пійшов із ним, і слїдом за Ним тйшло багато народу, й тиснулись до Него.

Verš 9
зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
Jn 9:14 - Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.

Verš 10
І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
Ex 20:10 -
Dt 5:13 -
Jer 17:21 -
Mt 12:2 - Побачивши се Фарисеї, казали до Него: Ось Твої ученики роблять, чого не годить ся робити в суботу.
Mk 2:24 - І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?
Lk 6:2 - Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?

Verš 14
Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Mt 12:45 - Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
Jn 8:11 - Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.

Verš 17
Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
Jn 14:10 - Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.

Verš 18
За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Jn 7:19 - Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?

Verš 19
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
Jn 5:30 - Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Jn 8:38 - Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
Jn 9:4 - Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
Iz 54:5 -
Jn 10:30 - Я і Отець одно.
Jn 14:9 - Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Jn 17:5 - А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, І перш нїж сьвіту бути.

Verš 20
Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
Jn 1:2 - Воно було в починї у Бога.
Jn 3:35 - Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
Jn 7:16 - Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
Jn 8:28 - Рече ж їм Ісус: Як. знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
Jn 14:24 - Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.

Verš 22
Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
Mt 11:27 - Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Jn 3:35 - Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.

Verš 23
щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
Jn 2:23 - Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.

Verš 24
Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
Jn 3:18 - Хто вірує в Него, не осудить ся; хто ж не вірує, уже осуджений; бо не вірував у ймя єдинородного Сина Божого.
Jn 6:40 - Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня.
Jn 6:47 - Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічне.
Jn 8:51 - Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
Lk 23:43 - ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.

Verš 25
Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
Ef 2:1 - І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,
Ef 2:5 - і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),
1Tim 5:6 - Котора ж роскошув, та жива - вмерла.

Verš 28
Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
1Sol 4:16 - Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;

Verš 29
і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
Dan 12:2 -
Mt 25:34 - Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
Mt 25:46 - І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

Verš 30
Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Jn 6:38 - Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

Verš 31
Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
Jn 8:14 - Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля а прийшов, і куди йду.

Verš 32
Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченне, котре про мене сьвідкує.
Iz 42:1 -
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.

Verš 33
Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
Jn 1:15 - Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
Jn 1:19 - І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
Jn 1:27 - се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.

Verš 36
Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
1Jn 5:9 - Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше, бо се сьвідченнє Боже, котрим сьвідчив про Сина свого.
Jn 10:25 - Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.

Verš 37
І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
Mt 3:17 - І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.
Mt 17:5 - Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
Mk 1:11 - І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав:,
Mk 9:7 - І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Lk 3:22 - і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.
Lk 9:35 - І роздав ся голос із хмари, говорячи: Се син мій любий; слухайте Його.
Jn 1:33 - І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
Jn 6:27 - Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Jn 8:18 - Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
2Pt 1:17 - Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
Ex 33:20 -
Dt 4:12 -
1Tim 6:16 - один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.
1Jn 4:12 - Бога ніколи нїхто не бачив; коли ж любимо один одного, то Бог у нас пробуває, і любов Його звершена в нас.

Verš 39
Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.
Iz 34:16 -
Lk 16:29 - Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
Sk 17:11 - Сї ж були благороднїщі від тих, що в Солунї; вони прийняли слово з великою охотою, що-дня розбираючи писаннє, чи так воно є.
Dt 18:18 -
Lk 24:27 - І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.
Jn 1:45 - Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

Verš 44
Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
Jn 12:43 - Любили бо славу чоловічу більш, нїж славу Божу.

Verš 46
Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
Gn 3:15 -
Gn 22:18 -
Gn 26:4 -
Gn 28:14 -
Dt 18:18 -

Jn 5,2 - Betsata pri Ovčej bráne, cez ktorú hnávali obetné zvieratá, najmä ovce, do chrámu, boli akési verejné kúpele, asi tam, kde je dnes kostol sv. Anny, ako sa zistilo pri posledných vykopávkach. Údaje sv. Jána, ako to potvrdzujú vykopávky, sú veľmi presné.

Jn 5,4 - Koniec tretieho verša a celý štvrtý verš Neovulgáta vynecháva, lebo chýba v niektorých význačných gréckych rukopisoch. Text znie: "ktorí čakali, až sa voda pohne. (4) Anjel zostupoval totiž z času na čas do rybníka a rozvíril vodu. A ten, kto prvý vošiel do zvírenej vody, bol uzdravený, čo by ho bola trápila akákoľvek choroba."

Jn 5,17 - Otec zachováva a riadi svet (i v sobotu) a stále koná to, čo treba pre spásu ľudstva. Teda stále pracuje. Aj Ježiš, Boží Syn, robí to, čo Otec. Koná teda božské skutky, ktoré nijako neznesväcujú sobotu.

Jn 5,19-47 - Reč, ktorá nasleduje, obsahuje dve témy: 1. Otec odovzdal Synovi moc dávať život (v. 19-30) 2. Otec svedčí o Synovi: a) prostredníctvom Jána Krstiteľa, b) skutkami, ktoré mu dal konať, c) Písmom (Mojžišom) (v. 31-47).

Jn 5,25 - "Prichádza hodina" mesiášskeho kráľovstva. - "Mŕtvi" = duchovne mŕtvi. Hriešnici, ktorí počujú hlas Božieho Syna, pre svoju vieru dostanú účasť na Božom živote.

Jn 5,28 - Ide tu o vzkriesenie mŕtvych v posledný deň.

Jn 5,30 - Ježiš počúva Otca.

Jn 5,32 - Otec.

Jn 5,39 - Ježiš je centrom a cieľom Písma; porov. 1, 45; 2, 22; 5, 39. 46; 12, 16. 41; 19, 28; 20, 8.

Jn 5,46 - Dt 18, 15.