výhody registrácie

Evanjelium podľa Jána

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jn 20, 1-31

1 Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу. 2 Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його. 3 Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу. 4 Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу. 5 І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов. 6 Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно, 7 а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї. 8 Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував. 9 Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути. 10 Пійптли ж тодї ученики знов до себе. 11 Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб, 12 і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове. 13 І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його. 14 І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус. 15 Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже.Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму. 16 Рече їй Ісус: Марие. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю. 17 Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого. 18 Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй. 19 Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам. 20 І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа. 21 Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас. 22 І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого. 23 Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся. 24 Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус. 25 Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри. 26 А по восьми днях знов були в середині ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам. 27 Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний. 28 І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій. 29 Рече йому Ісус: Що видів веи мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували. 30 Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй. 31 Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.

Jn 20, 1-31





Verš 1
Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранці, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
Mt 28:1 - Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб.
Mk 16:1 - І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.
Lk 24:1 - Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.

Verš 2
Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
Jn 13:23 - Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
Jn 21:7 - Каже тоді ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.
Jn 21:20 - І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слідом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?

Verš 3
Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
Lk 24:12 - Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.

Verš 5
І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
Jn 19:40 - Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.

Verš 7
а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
Jn 11:44 - І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.

Verš 9
Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
Ž 16:10 -
Sk 2:25 - Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
Sk 2:31 - предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тіло не видїло зотлїння.
Sk 13:35 - Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.

Verš 11
Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
Mt 28:1 - Після ж вечора субітнього, як почало свитати в одну із субіт, прийшла Мария Магдалина та друга Мария подивитись на гріб.
Mk 16:5 - І ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.
Lk 24:4 - І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.

Verš 14
І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
Mt 28:9 - Як же йшли вони сповіщати учеників Його, аж ось Ісус зустрів їх, глагодючи: Радуйте ся: Вони ж, приступивши, обняли ноги Його, й поклонились Йому.
Mk 16:9 - Воскреснувши ж уранці первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигнав сім бісів.

Verš 17
Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
Ž 22:22 -
Mt 28:10 - Тоді рече до них Ісус: Не лякайтесь; ійдїть сповістїть братів моїх, щоб ійшли в Галилею; і там мене побачять.
Heb 2:11 - Бо й хто осьвячуе і хто осьвячуеть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати їх,
Jn 16:28 - Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.

Verš 18
Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
Mt 28:8 - І, вийшовши хутко від гробу із страхом і великою радостю, побігли сповістити учеників Його.
Mk 16:10 - Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали.
Lk 24:9 - і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.

Verš 19
Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
Mk 16:14 - Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстркостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
Lk 24:36 - Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
1Kor 15:5 - і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.

Verš 20
І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тоді ученики, побачивши Господа.
Jn 16:22 - І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших піхта не візьме од вас.

Verš 21
Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
Iz 61:1 -
Mt 28:19 - Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,
Mk 16:15 - І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.
Lk 4:18 - Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
Jn 17:18 - Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.

Verš 23
Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержить ся.
Mt 16:19 - І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землі, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землі, буде розвязане на небі.
Mt 18:18 - Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.

Verš 27
Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, івложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
1Jn 1:1 - Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя -

Verš 29
Рече йому Ісус: Що видів веи мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не виділи, та й вірували.
1Pt 1:8 - Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,

Verš 30
Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
Jn 21:25 - Єсть же й иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати з'осїбна, то думаю, що й сам сьвіт не помістив би писаних книг. Амінь.

Jn 20,1-10 - Mt 28, 1-8; Mk 16, 1-8; Lk 24, 1-11.Správy štyroch evanjelistov o tom, že ženy našli Ježišov hrob prázdny, sú v podstate rovnaké, ale v niektorých podrobnostiach sa líšia, lebo nie všetci svätopisci zachytili tie isté jednotlivosti. - Magdaléna, sprevádzaná aj inými ženami, išla k hrobu, aby lepšie upravila mŕtve Ježišovo telo.

Jn 20,1 - T. j. v nedeľu. Nedeľa sa takto stáva dňom Pána, najväčším sviatočným dňom kresťanov namiesto židovskej soboty, na pamiatku Kristovho vzkriesenia.

Jn 20,2 - Ten "iný učeník" je Ján.

Jn 20,5 - Učeník rešpektuje Petrovo prvenstvo.

Jn 20,9 - Napr. Ž 16, 8-11; Iz 53, 10-12 a iné.

Jn 20,11-18 - Mt 28, 9-10; Mk 6, 9-11.

Jn 20,16 - "Rabbuni" - oslovenie slávnostnejšie než Rabbi; často sa ním vyjadrovalo volanie adresované Bohu.

Jn 20,19-23 - Mk 16, 14; Lk 24, 36-43.

Jn 20,19 - Ježišovo oslávené telo už nepodliehalo zákonom hmoty, a tak zatvorené dvere neboli na prekážku. - "Pokoj vám:" bol zvyčajný vtedajší pozdrav, ale v Pánových ústach má plnší význam (porov. 14, 27; 16, 33).

Jn 20,22 - Ježišovo dýchnutie symbolizuje Ducha, ktorý je princípom nového stvorenia.

Jn 20,23 - V tomto texte sa uvádza ustanovenie sviatosti zmierenia; Pán Ježiš udeľuje apoštolom zvláštny dar Svätého Ducha a zvláštnu moc, aby mohli ľuďom odpúšťať hriechy.

Jn 20,29 - "A uverili" svedectvu apoštolov.

Jn 20,30-31 - Tieto dva verše sú vlastne záverom Jánovho evanjelia. Neskôr bola pridaná 21. hlava, aby sa doplnilo tzv. "evanjelium štyridsiatich dní" (čo Ježiš hovoril učeníkom od svojho zmŕtvychvstania do nanebovstúpenia).