Verš 1
Се глаголав Ісус, і вняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
Jn 12:23 - Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
Jn 13:32 - Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
Verš 2
Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічне життє.
Ž 8:6 -
Mt 11:27 - Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Mt 28:18 - І, приступивши Ісус, промовив до них, глаголючи: Дана мені всяка власть на небі й на землі.
Lk 10:22 - Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
Jn 3:35 - Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
Jn 5:27 - і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
1Kor 15:25 - Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
Flp 2:10 - щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
Heb 2:8 - все покорив еси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,
Verš 3
Се ж життє вічне в тому щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа.
Iz 53:11 -
Jer 9:23 -
Verš 4
Я прославив Тебе на землі: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
Jn 13:32 - Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
Jn 14:13 - І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Сині.
Jn 4:34 - Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.
Jn 19:30 - Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
Verš 5
А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, І перш нїж сьвіту бути.
Jn 1:1 - Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
Jn 10:30 - Я і Отець одно.
Jn 14:9 - Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Verš 8
Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справді, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
Jn 16:27 - Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
Verš 10
І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
Jn 16:15 - Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
Verš 12
Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
Jn 6:39 - Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.
Jn 10:28 - І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
Jn 18:9 - Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.
Iz 8:18 -
Heb 2:13 - І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав мені Бог.
Ž 109:8 -
Verš 14
Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидів їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
Jn 15:19 - Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.
Verš 17
Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
Jn 8:40 - Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
Verš 18
Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
Jn 20:21 - Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
Verš 19
І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
1Kor 1:2 - церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місці, у них і в нас:
1Kor 1:30 - З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,
1Sol 4:7 - Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.
Verš 21
щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
Jn 10:38 - Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
Jn 14:11 - Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж ні, задля діл самих віруйте менї.
Gal 3:28 - Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.
Verš 24
Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
Jn 12:26 - Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
Jn 14:3 - І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.
Verš 25
Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
Jn 15:21 - Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.
Jn 16:3 - І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
Jn 17:8 - Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справді, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
Jn 16:27 - Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
Jn 17,1-26 - Pánova reč pri Poslednej večeri vyvrchoľuje v prekrásnej modlitbe, ktorá sa právom nazýva veľkňazskou. V nej sa náš najvyšší Veľkňaz nahlas, s očami pozdvihnutými k nebu a s rozopätými rukami modlí za seba (v. 1-5), za učeníkov (v. 6-19) a napokon za celú Cirkev (v. 20-26). Spasiteľove slová sú priamo výronom jeho božského Srdca a prejavom jeho nesmiernej lásky k ľuďom.
Jn 17,1 - "Nadišla hodina"; hodina umučenia je preňho aj časom oslávenia.
Jn 17,6-19 - Z troch dôvodov sa modlí za učeníkov: sú Otcovi a Ježišovi, pretože celý svoj život zasvätili evanjeliu; v nich sa prejavila jeho sláva, pretože s vierou prijali jeho učenie; sú vo svete, kde nebude s nimi ako viditeľná opora.
Jn 17,6 - "Tvoje meno" - tvoje božstvo a tajomnú podstatu, tvoj otcovský vzťah k ľuďom.
Jn 17,20-26 - Pre veriacich, pre členov Cirkvi, Pán prosí od Otca milosť jednoty, aby boli medzi sebou a s trojjediným Bohom spojení putami lásky, aby boli jedno medzi sebou a jedno v Bohu, ako sú jedno Boh Otec a Boh Syn, aby boli v trojjedinom Bohu a trojjediný Boh v nich.
Jn 17,22-24 - Slovo "sláva" tu možno chápať ako "božskú velebnosť" alebo "božskú prirodzenosť". Tí, čo sú spojení s Kristom, majú účasť na tejto sláve (porov. 2 Pt 1, 4).
