výhody registrácie

Evanjelium podľa Jána

Biblia - Sväté písmo

(UKR - Ukrajinský preklad)

Jn 14, 1-31

1 Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте. 2 В дому Отця мого осель багато. Коли б ні, сказав би вам: Ійду наготовити місце вам. 3 І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були. 4 А куди я йду, знаєте, й дорогу знаєте. 5 Каже Йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш; і як можемо дорогу знати? 6 Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною. 7 Коли б зняли мене, й Отця мого знали б; і від нинї знаєте Його, й виділи Його. 8 Каже Йому Филип: Господи, покажи нам Отця, то й буде з нас. 9 Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця? 10 Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла. 11 Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж ні, задля діл самих віруйте менї. 12 Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робити ме; бо я до Отця мого йду. 13 І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Сині. 14 Коли чого просити мете в імя моє, я зроблю. 15 Коли любите мене, хороніть заповідї мої. 16 І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік, 17 Духа правди, котрого сьвіт не може прийняти; бо не видить Його, анї знає Його; ви ж знаєте Його, бо з вами пробуває і в вас буде. 18 Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас. 19 Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете. 20 Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в мені, а я в вас. 21 Хто має заповіді мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому. 22 Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові? 23 Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо. 24 Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця. 25 Се я глаголав вам, у вас пробуваючи. 26 Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадав вам усе, що я глаголав вам. 27 Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся. 28 Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене. 29 І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували. 30 Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого. 31 Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходімо з відсїля.

Jn 14, 1-31





Verš 3
І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.
Jn 12:26 - Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
Jn 17:24 - Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.

Verš 6
Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною.
Heb 9:8 - Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
Jn 1:17 - Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
Jn 1:4 - У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
Jn 11:25 - Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
Jn 10:9 - Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.

Verš 9
Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видів мене, видів Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Jn 10:30 - Я і Отець одно.

Verš 10
Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
Jn 10:38 - Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
Jn 14:24 - Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.
Jn 7:16 - Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
Jn 8:28 - Рече ж їм Ісус: Як. знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
Jn 10:38 - Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
Jn 12:49 - Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
Jn 16:13 - Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
Jn 17:21 - щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
Jn 5:17 - Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.

Verš 12
Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робити ме; бо я до Отця мого йду.
Mt 21:21 - Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнилпсь, ви б не тільки се смоківниці зробили, а коли б і сій горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
Lk 17:6 - Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
Sk 5:12 - Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.
Sk 19:11 - І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,

Verš 13
І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Сині.
Jer 29:12 -
Mt 7:7 - Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
Mt 21:22 - і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
Mk 11:24 - Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
Lk 11:9 - І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
Jn 15:7 - Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
Jn 16:24 - Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.
Jak 1:5 - Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
1Jn 3:22 - і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.

Verš 15
Коли любите мене, хороніть заповідї мої.
Jn 14:21 - Хто має заповіді мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому.
Jn 14:23 - Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо.
Jn 15:10 - Коли заповіді мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
1Jn 5:3 - Се бо любов Божа, щоб ми хоронили заповіді Його; а заповіді Його не тяжкі.

Verš 18
Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас.
Mt 28:20 - навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всі дні, до кінця сьвіта. Амінь.

Verš 24
Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця.
Jn 14:10 - Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла.
Jn 7:16 - Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
Jn 8:28 - Рече ж їм Ісус: Як. знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
Jn 12:49 - Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
Jn 16:13 - Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.

Verš 26
Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадав вам усе, що я глаголав вам.
Lk 24:49 - І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
Jn 15:26 - Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
Jn 16:7 - Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не дійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
Sk 2:4 - І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
Jn 16:13 - Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.

Verš 27
Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся.
Flp 4:7 - І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.

Verš 28
Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене.
Jn 14:3 - І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були.

Verš 29
І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.
Jn 13:19 - Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,
Jn 16:4 - Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.

Verš 30
Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.
Jn 12:31 - Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.
Jn 16:11 - за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
Ef 2:2 - в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,

Verš 31
Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходімо з відсїля.
Jn 10:18 - Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
Heb 10:5 - Тим же, входячи усьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.

Jn 14,1-14 - Prvá časť rozlúčkovej reči. Obsahuje potešujúcu myšlienku, že sa nelúči od apoštolov naveky.

Jn 14,15-17 - Druhá potešujúca myšlienka v Ježišovej rozlúčkovej reči je prisľúbenie Ducha Svätého. "Tešiteľ" (gr. parákletos) má viacej významov: obranca, zástanca, pomocník, obhajca.

Jn 14,18-26 - Tretia potešujúca myšlienka pre učeníkov a pre celú Cirkev je mystické zjednotenie s Kristom. Život a osud učeníkov i Cirkvi je tajomným a nadprirodzeným spôsobom zrastený s Ježišom. Veď celá Cirkev je Kristovo tajomné telo.

Jn 14,28 - Ježiš ako človek je menší od Otca.