Verš 1
Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
Mt 26:2 - Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
Mk 14:1 - Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Lk 22:1 - Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
Verš 2
І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
Jn 13:27 - А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
Lk 22:3 - Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
Verš 3
знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
Mt 11:27 - Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки 0тець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Jn 3:35 - Отець любить Сина, і все дав у руки Йому.
Jn 16:28 - Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
Verš 7
Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
Mt 3:14 - Та Йоан не допускав Його, говорячи: Менї самому треба в Тебе хреститись, а Ти прийшов до мене?
Verš 10
Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
Jn 15:3 - Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
Verš 11
Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
Jn 6:64 - Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
Verš 13
Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.
Mt 23:8 - Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
Mt 23:10 - І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
1Kor 8:6 - та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.
1Kor 12:3 - Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.
Flp 2:11 - і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
Verš 14
Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
Gal 6:1 - Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішенне, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, що,б і тобі не бути спокушеним.
Verš 15
Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
1Pt 2:21 - На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
1Jn 2:6 - Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.
Verš 16
Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
Mt 10:24 - Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
Lk 6:40 - Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.
Jn 15:20 - Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.
Verš 18
Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
Ž 41:9 -
Mt 26:23 - Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене.
1Jn 2:19 - Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всі наші.
Verš 19
Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,
Jn 14:29 - І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували.
Jn 16:4 - Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
Verš 20
Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
Mt 10:40 - Хто приймав вас, мене приймає; а хто приймав мене, приймає Того, хто послав мене.
Lk 10:16 - Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
Verš 21
Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
Mt 26:21 - І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене.
Mk 14:18 - І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
Lk 22:21 - Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
Sk 1:17 - Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
1Jn 2:19 - Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всі наші.
Verš 23
Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
Jn 20:2 - Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
Jn 21:7 - Каже тоді ученик той, котрого любив Ісус, Петрові: Се Господь. Симон же Петр, почувши, що се Господь, підперезавсь (був бо нагий), та й кинувсь у море.
Jn 21:20 - І обернувшись Петр, бачить ученика, котрого любив Ісус, слідом ідучого, що й на вечері пригорнувсь до грудей Його, і питав: Господи, хто се, що зрадить Тебе?
Verš 29
Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
Jn 12:6 - Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодій був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
Verš 32
Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
Jn 12:23 - Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
Jn 17:1 - Се глаголав Ісус, і вняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
Verš 33
Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
Jn 7:34 - Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
Jn 8:21 - Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших$$
Verš 34
Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
Lv 19:18 -
Mt 22:39 - Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
Jn 15:12 - Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
Ef 5:2 - і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
1Sol 4:9 - Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
1Pt 4:8 - Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покривав множество гріхів.
1Jn 3:23 - А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
1Jn 4:21 - І заповідь сю маємо від Него, щоб, хто любить Бога, любив і брата свого
Verš 35
По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
1Jn 2:5 - хто ж хоронить слово Його, істино у тому любов Божа звершена. По тому знаємо, що ми в Ньому.
1Jn 4:20 - Коли хто каже: я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той ложник; бо хто не любить брата, котрого бачить. Бога, котрого не бачить, як може любити?
Verš 36
Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдещ за мною.
Jn 21:18 - Істино, істино глаголю тобі: Як був єси молодий, то підперізував ся сам, і ходив єси куди хотїв; як же зістарієш ся, то простягнеш руки твої, і инший тебе підпереже, й поведе, куди не схочеш.
2Pt 1:14 - знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
Verš 37
Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
Mt 26:33 - Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь.
Mk 14:29 - Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
Lk 22:33 - Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
Verš 38
Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
Mt 26:34 - Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене.
Mk 14:30 - І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
Lk 22:34 - Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запів сьогодні півень, перш ніж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
Jn 13,1 - Ján už neopisuje ustanovenie Eucharistie pri Poslednej večeri, nakoľko táto udalosť je známa a zachytená troma synoptikmi; no opisuje umývanie nôh ako prejav poníženosti a lásky Ježiša Krista a potom ďalej zachytáva vzácnu Ježišovu rozlúčkovú reč a jeho veľkňazskú modlitbu (hl. 14-17).
Jn 13,15 - "Dal som vám príklad" sa nevzťahuje na samo umývanie nôh, ale na poníženosť a lásku, ktorú umývaním nôh Ježiš vyjadril; bez nej nik nemôže byť jeho pravým učeníkom.
Jn 13,21-30 - Mt 26, 21-25; Mk 14, 18-21; Lk 22, 21-23.
Jn 13,23 - Učeník, "ktorého Ježiš miloval", je sám Ján, autor tohto evanjelia. - Podľa vtedajších zvykov sa stolovalo poležiačky. Hostia sa opierali o ľavý lakeť a pravou rukou si brali jedlo. Ján bol po pravici Pána, a teda sa k nemu nachýlil, aby sa s ním rozprával, hlava mu pritom takrečeno spočívala na Ježišovej hrudi.
Jn 13,26 - Ježiš namočil kúsok chleba v tzv. "haroset", čo bola akási kaša z ovocia uvareného v octe. Bol to vlastne prejav pozornosti a priazne, keď hlava stola osobne niekomu poslúžila.
Jn 13,31-35 - Ide skutočne o nové prikázanie, pretože sa vzťahuje na všetkých. Aj Mojžišov zákon prikazoval milovať blížneho ako seba samého (Lv 19, 18). Prakticky však za blížneho považovali iba príslušníka svojho národa. Ide o nové prikázanie aj preto, lebo láska sa má odteraz stvárňovať podľa Kristovej lásky.
Jn 13,36-38 - Mt 26, 33-35; Mk 14, 29-31; Lk 22, 33-34.
