Verš 1
І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
Ž 2:2 -
Mt 27:1 - Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
Lk 22:66 - А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою І кажучи:
Lk 23:1 - І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
Jn 18:28 - Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
Sk 3:13 - Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
Verš 2
І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
Mt 27:11 - Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Lk 23:3 - Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
Jn 18:33 - Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
Verš 4
Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
Mt 27:13 - Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
Jn 19:10 - Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розняти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
Verš 6
На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
Mt 27:15 - На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Lk 23:17 - (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
Jn 18:39 - Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
Verš 7
Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
Mt 27:16 - Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
Lk 23:19 - котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
Jn 18:40 - Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
Verš 11
Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
Mt 27:20 - Архиереї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
Lk 23:18 - Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
Jn 18:40 - Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
Sk 3:14 - Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
Verš 15
Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
Mt 27:26 - Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
Jn 19:1 - Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
Verš 16
Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
Mt 27:27 - Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
Jn 19:2 - А воїни сплівши вінець їз тернини, наділи на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
Verš 21
І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
Mt 27:32 - Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
Lk 23:26 - І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
Verš 22
І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
Mt 27:33 - І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
Lk 23:33 - І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
Jn 19:17 - І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
Verš 24
І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
Mt 27:35 - Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
Lk 23:34 - Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
Jn 19:23 - Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон [намітку]; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
Ž 22:18 -
Verš 26
І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
Mt 27:37 - і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
Lk 23:38 - Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
Jn 19:19 - Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
Verš 28
І справдилось писанне, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
Iz 53:12 -
Lk 22:37 - Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
Verš 29
І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Ž 22:7 -
Ž 69:20 -
Ž 109:25 -
Mt 27:39 - Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Lk 23:35 - І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
Jn 2:19 - Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.
Verš 33
Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
Mt 27:45 - Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Lk 23:44 - Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
Verš 34
А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
Ž 22:1 -
Mt 27:46 - Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
Verš 36
Побігши ж один, і сповнивши губку оцтом і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия знята Його.
Ž 69:21 -
Jn 19:29 - Стояла ж посудина повна оцту, вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
Verš 38
І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
2Krn 3:14 -
Mt 27:51 - І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
Lk 23:45 - І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
Verš 39
Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
Mt 27:54 - Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Lk 23:47 - Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
Verš 40
Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
Mt 27:55 - Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
Lk 23:49 - Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
Ž 38:11 -
Verš 41
що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
Lk 8:2 - і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
Verš 42
А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
Mt 27:57 - Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
Lk 23:50 - І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
Jn 19:38 - Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
Verš 46
і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
Mt 12:40 - Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
Mt 26:12 - Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
Mt 27:60 - положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
Lk 23:53 - І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
Mk 15,1-15 - Mt 27, 1-2. 11-26; Lk 23, 1-5. 13-25; Jn 18, 28-40; 19, 4-16.
Mk 15,16-20 - Mt 27, 27-31; Jn 19, 1-3.
Mk 15,20-22 - Mt 27, 32-33; Lk 23, 26; Jn 19, 17.
Mk 15,21 - Alexander a Rúfus boli nepochybne známi v prvotnej Cirkvi a pravdepodobne aj v kresťanskej obci v Ríme, kde Marek podľa tradície napísal toto evanjelium.
Mk 15,23-27 - Mt 27, 34-38; Lk 23, 33-34; Jn 19, 18-24.
Mk 15,24 - Ž 22, 19.
Mk 15,25 - Doslovne "tretia hodina", alebo v širšom zmysle čas od 9. do 12. hodiny.
Mk 15,28 - Tento verš Neovulgáta vynecháva; je to interpolácia z Lk 22, 37. Text znel: "A splnilo sa Písmo, ktoré hovorí: ,Započítali ho medzi zločincov.'"
Mk 15,29-32 - Mt 27, 39-44; Lk 23, 35-38.
Mk 15,33-41 - Mt 27, 45-56; Lk 23, 44-47. 49; Jn 19, 28-38.
Mk 15,34 - Ž 22, 2.
Mk 15,36 - Ž 69, 22.
Mk 15,38 - "Chrámová opona" bol záves v chráme, ktorý oddeľoval Svätyňu od Svätyne svätých.
Mk 15,42-47 - Mt 27, 57-61; Lk 23, 50-55; Jn 19, 38-42.
Mk 15,44 - Pilát sa zadivil, že Ježiš zomrel tak skoro. Ukrižovaní sa obyčajne trápievali na kríži dva-tri dni.
