  | List HebrejomBiblia - Sväté písmo(UKR - Ukrajinský preklad) | Heb 1, 1-14 |
1 (UKR) Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
1 (ROH) Kým za dávna mnoho ráz a mnohým spôsobom hovorieval Bôh otcom v prorokoch, za týchto posledných dní nám hovoril v Synovi,
2 (UKR) в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.
2 (ROH) ktorého ustanovil za dediča všetkého, skrze ktorého učinil aj veky,
3 (UKR) Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
3 (ROH) ktorý súc odbleskom jeho slávy a obrazom jeho podstaty a nesúc všetko slovom svojej moci a učiniac si skrze samého seba očistenie od našich hriechov posadil sa po pravici Veličenstva na výsostiach
4 (UKR) Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
4 (ROH) stanúc sa o toľko výtečnejším od anjelov, o koľko znamenitejšie meno zdedil než oni.
5 (UKR) Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
5 (ROH) Lebo ktorému z anjelov povedal kedy: Môj Syn si ty; ja som ťa dnes splodil? A zase: Ja mu budem Otcom, a on mi bude Synom?
6 (UKR) Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
6 (ROH) A keď zase uvedie prvorodeného na svet, hovorí: A nech sa mu klaňajú všetci anjelia Boží!
7 (UKR) І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.
7 (ROH) A o anjeloch hovorí: Ktorý činí svojich anjelov vetrami a svojich svätoslužobníkov plameňom ohňa.
8 (UKR) Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.
8 (ROH) Ale o Synovi hovorí: Tvoj trón, ó, Bože, na vek veku, a berla tvojho kráľovstva berlou priamosti.
9 (UKR) Полюбив єси правду, і зненавидів беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
9 (ROH) Miloval si spravedlivosť a nenávidel si neprávosti. Preto ťa pomazal, ó, Bože, tvoj Bôh olejom plesania nad tvojich účastníkov.
10 (UKR) І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував еси, і небеса - дїло рук Твоїх.
10 (ROH) A ty si, Pane, v počiatkoch založil zem, a dielom tvojich rúk sú nebesia.
11 (UKR) Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
11 (ROH) Ony zahynú, ale ty vždy trváš, a všetky zostárnu jako rúcho,
12 (UKR) і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий еси, і лїта Твої не скінчать ся.
12 (ROH) a svinieš ich ako plášť, ako rúcho, a budú zmenené. Ale ty si ten istý, a tvojim rokom nebude konca.
13 (UKR) Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
13 (ROH) A ktorému z anjelov povedal kedy: Seď po mojej pravici, dokiaľ nepoložím tvojich nepriateľov za podnož tvojich nôh?
14 (UKR) Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасенне?
14 (ROH) Či nie sú všetci svätoslužobnými duchami, posielanými do služby pre tých, ktorí majú zdediť spasenie?
| | | Heb 1, 1-14 |
Verš 2
в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.
Mt 21:38 - Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
Gn 1:3 -
Ž 33:6 -
Jn 1:3 - Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
Ef 3:9 - і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,
Kol 1:16 - Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князівства, чи власті, - все Ним і для Него сотворене.
Verš 3
Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
2Kor 4:4 - в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога.
Flp 2:6 - котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
Kol 1:15 - Котрий єсть образ невидомого Бога, перворідень усякого творива.
Verš 4
Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
Flp 2:9 - Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
Verš 5
Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
Ž 2:7 -
Sk 13:33 - що його Бог сповнив нам, дітям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогодні родив Тебе.
Heb 5:5 - Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: "Син мій еси Ти, я сьогоднї породив Тебе."
2Sam 7:14 -
1Krn 22:10 -
Verš 6
Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
Ž 97:7 -
Verš 7
І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.
Ž 104:4 -
Verš 8
Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.
Ž 45:6 -
Verš 10
І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував еси, і небеса - дїло рук Твоїх.
Ž 102:25 -
Verš 11
Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
Iz 51:6 -
2Pt 3:7 - нинїшні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на огонь зберегають ся про день суду й погибелї безбожних людей.
2Pt 3:10 - Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.
Verš 13
Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
Ž 110:1 -
Sk 2:34 - Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
1Kor 15:25 - Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
Ef 1:20 - котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,
Heb 10:12 - Він же, принісши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,
Hebr 1,1-4 - V rytmickom úvode, ktorý v pôvodine tvorí jedinú vetu, svätopisec oznamuje ústrednú tému listu: Chce dokázať, že osoba Božieho Syna a jeho vykupiteľské dielo je cieľom a korunou Starého zákona, ktorý je len prípravou na Nový zákon a jeho slabým obrazom. Tam Boh zvestoval ľuďom svoje zjavenie nepriamo, prostredníctvom prorokov, tu však priamo, skrze svojho Syna, ktorý je s ním tej istej podstaty – prirodzenosti (= obraz jeho podstaty) a ktorý je stvoriteľom, udržiavateľom a zvrchovaným pánom (= dedičom) vesmíru. Porov. 2 Kor 4, 4; Kol 1, 15 n.; Jn 14, 9.
Hebr 1,2 - "Dedič všetkého" – Boží Syn, ktorý ako Boh je od večnosti pánom všetkého, je aj ako človek ustanovený za dediča a pána všetkého. V ňom sa definitívne splnili prisľúbenia dané praotcom. On je potomkom patriarchov (Gn 15, 3–4; Sir 44, 21; Rim 4, 13) a Dávida (Ž 2, 8); jemu bolo prisľúbené univerzálne kráľovstvo (porov. Dan 2, 44; 7, 14).
Hebr 1,3 - "Zasadol po pravici" – dostal ako človek účasť na Božej moci a vonkajšej sláve Božej veleby a tým aj oslavu svojej ľudskej prirodzenosti (porov. Sk 7, 55).
Hebr 1,4 - "Vznešenejšie meno zdedil" – "Meno" určuje hodnosť osoby a jej postavenie vzhľadom na iných. Aby vynikla hodnosť osoby Ježiša Krista, svätopisec ho porovnáva s anjelmi, ktorí sa v tom čase pokladali za najmocnejšie bytosti vzhľadom na spásu ľudí.
Hebr 1,5-14 - Svätopisec viacerými starozákonnými výrokmi dokazuje, že prisľúbený Mesiáš nie je jednoduchý človek, lebo je vznešenejší od všetkých anjelov. Je Božím Synom (Ž 2, 7) a anjeli sa mu musia klaňať ako svojmu zvrchovanému Pánovi (Ž 97, 8). Má účasť na kráľovskej moci Boha Otca (Ž 45, 5 n.). On je večný, nemeniaci sa a všemohúci Pán vesmíru (Ž 102, 26–28). Boh mu ako rovnému dáva podiel na svojej moci a podrobuje mu všetkých nepriateľov (Ž 110, 1).
Hebr 1,5 - Ž 2, 7; 2 Sam 7, 14. – "Dnes", t. j. od večnosti; u Boha niet nijakej minulosti ani budúcnosti, ale stále trvanie, ustavičná prítomnosť. Splodil ho duchovne, tým, že sám seba od večnosti čo najdokonalejšie poznáva a tomu poznaniu dáva výraz – je ním Božie Slovo.
Hebr 1,6 - Ž 97, 7.
Hebr 1,7 - Ž 104, 4. Slová sú zo žalmu podľa gréckeho alexandrijského prekladu nazývaného Septuaginta, s čím sa zrovnáva i Vulgáta. Nimi svätopisec upozorňuje, že anjeli, čiže posli, sú služobní duchovia, ktorých Boh používa na svoju službu a ktorí rýchle ako vietor a so zápalom ako oheň konajú a oznamujú Božiu vôľu.
Hebr 1,8-9 - Ž 45, 7–8.
Hebr 1,10-12 - Ž 101, 26–28.
Hebr 1,14 - Podľa autora slávou anjelov je, že s láskou pomáhajú ľuďom na ceste spásy, a tak spolupracujú na rozvoji Božieho kráľovstva.
